Габрієла Перес дель Солар
Депутат Конгресу | |
---|---|
2006 — 2016 | |
Народилася |
10 липня 1968[1] (55 років) Іка, Перу |
Відома як | політична діячка, волейболістка |
Країна | Перу |
Політична партія | Christian People's Partyd (2 серпня 2013)[1] |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Габрієла Лурдес Перес дель Солар Кукуліса (ісп. Gabriela Lourdes Pérez del Solar Cuculiza; 10 липня 1968, Іка) — перуанська волейболістка і політик. Віцечемпіонка літніх Олімпійських ігор у Сеулі. Бронзова медалістка світової першості і чотиразова чемпіонка Південної Америки. Депутат Конгресу від Християнської народної партії (2006—2016). У 2010 році була обрана до Міжнародної зали слави волейболу .[2].
Із біографії[ред. | ред. код]
Почала займатися волейболом у 14 років. Зі зрістом у 194 сантиметрів вдало грала на позиції центральної блокувальниці[3] Першим успіхом у складі національної збірної стала участь в півфіналі літніх Олімпійських ігор 1984 року, які проходили в Лос-Анджелесі. Наступного року її визнали кращою блокувальницею на Кубку світу в Японії, а збірна Перу завершила турнір на 5 позиції. У 1986 році здобуда бронзову медаль на чемпіонаті світу в Чехословаччині. Наступного сезону стала чемпіонкою Південної Америки, переможницею Кубка Японії і фіналісткою Панамериканських ігор.
Найбільшим успіхом в її спортивній кар'єрі стала срібна медаль на літніх Олімпійських іграх 1988 року в Сеулі. На цих змаганнях її було визнано кращою при прийомі подачі суперниць.[4].
У 1988 році її команда стала третьою на міжнародному турнірі «Найкращої четвірки». У 1989 році — друга перемога в першості Південної Америки і п'яте місце на Кубку світу. Наступного року вдруге виступала на чемпіонаті світу (шосте місце). У 1991 році виграла бронзову медаль на Панамериканських іграх, срібло на чемпіонаті Південної Америки і стала п'ятою на Кубку світу. Завершила кар'єру в національній збірній Перу після перемоги на чемпіонаті Південної Америки 1993 року в Куско.[5]
З 1988 року захищала кольори італійських клубів. У складі «Олімпії Теодори» з Равенни і «Матери» була вічемпіонкою Серії А і володаркою Кубка Італії.
Під час виступів на Апеннінах отримувала пропозиції стосовно виступів за національну збірну Італії[6] Два сезони виступала за японську команду «Іто Йокадо».
У 2010 році була обрана до Міжнародної зали слави волейболу (разом з бразильськими пляжницями Адріаною Бехар[en] і Шелдою Беде[en]).
У 2005 році кандидат у президенти від Християнської народної партії Лурдес Флорес Нано запросила Перес дель Солар балотуватися в Конгрес. На загальних виборах 2006 року була обрана з найбільшою кількістю голосів у своєму окрузі і п'ятою за кількістю голосів у країні. На виборах 2011 року була переобрана на наступний п'ятирічний термін за списком Альянсу за великі зміни, до якого входила Християнська народна партія.
Клуби[ред. | ред. код]
Роки | Команди |
---|---|
1986—1988 | «Регатас» (Ліма) |
1988—1989 | «Віртус» (Реджо-Калабрія)[it] |
1989—1992 | «Теодора» (Равенна) |
1992 | «Альянса» (Ліма) |
1992—1993 | «Матера»[it] |
1993—1997 | «Модена»[it] |
1997—1999 | «Іто Йокадо» |
1999—2001 | «Радіо 105 Фоппапедретті» (Бергамо) |
2001—2003 | «Равенна» |
2003—2004 | «Методо Інфоплюс» (Віченца)[it] |
1984—1993 | Перу |
Досягнення[ред. | ред. код]
- У збірній
- Друге місце (1): 1987
- Третє місце (1): 1991
Чемпіонат Південної Америки[en]
- Перше місце (3): 1987, 1989, 1993
- Друге місце (1): 1991
- У клубах
- Перше місце (3): 1992, 1993, 2000
- Друге місце (1): 1990
- Третє місце (1): 1991
- Перше місце (3): 1995, 1996, 1997
Суперкубок Європи
- Перше місце (1): 1996
- Перше місце (3): 1990, 1991, 1993
- Друге місце (5): 1994, 1995, 1996, 1997, 2001
- Третє місце (2): 1989, 1992
- Перше місце (2): 1991, 1993
- Друге місце (4): 1994, 1996, 1997, 2001
- Третє місце (2): 1995, 2002
- Перше місце (1): 1999
- Індивідуальні
- Кубок світу 1985: «Краща блокувальниця»
- Чемпіонат світу 1986[en]: «Краща блокувальниця»
- Олімпійські ігри 1988: «Краща на прийомі»
- Кубок світу 1991: «Краща блокувальниця»
- Чемпіонат Південної Америки 1993: «Краща блокувальниця»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://infogob.jne.gob.pe/Politico/FichaPolitico/gabriela-lourdes-perez-del-solar-cuculiza_historial-partidario_nFClh9xN6ugc6+@0ElOxMA==C9
- ↑ Gabriela Perez del Solar. International Volleyball Hall of Famе. Архів оригіналу за 21 June 2023. Процитовано 2 October 2023.
- ↑ O'Brien, Richard (14 вересня 1988). Long Live This Team. Sports Illustrated. New York City: Time Inc. Процитовано 11 вересня 2023.
- ↑ Gabriela Perez del Solar. International Volleyball Hall of Fame. Архів оригіналу за 21 June 2023. Процитовано 2 October 2023.«Gabriela Perez del Solar». International Volleyball Hall of Fame. Archived from the original on 21 June 2023. Retrieved 2 October 2023.
- ↑ Gabriela Perez del Solar. International Volleyball Hall of Fame. Архів оригіналу за 21 June 2023. Процитовано 2 October 2023.«Gabriela Perez del Solar». International Volleyball Hall of Fame. Archived from the original on 21 June 2023. Retrieved 2 October 2023.
- ↑ Gabriela Perez del Solar. International Volleyball Hall of Fame. Архів оригіналу за 21 June 2023. Процитовано 2 October 2023.«Gabriela Perez del Solar». International Volleyball Hall of Fame. Archived from the original on 21 June 2023. Retrieved 2 October 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gabriela Pérez del Solar at the European Volleyball Confederation
- International Volleyball Hall of Fame Profile
- Габрієла Перес дель Солар на Olympics.com
- Gaby Pérez на Olympedia.org (англ.)
- Volleybox.net Profile
|
- Народились 10 липня
- Народились 1968
- Уродженці Іки
- Перуанські спортсменки
- Волейболістки
- Політики Перу
- Спортсмени Бергамо
- Спортсмени Ліми
- Спортсмени Реджо-Калабрії
- Спортсмени Равенни
- Спортсмени Модени
- Спортсмени Віченци
- Срібні призери літніх Олімпійських ігор 1988
- Волейболісти на літніх Олімпійських іграх 1988
- Волейболісти на літніх Олімпійських іграх 1984
- Призери Панамериканських ігор 1991 року
- Призери Панамериканських ігор 1987 року