Гадюка хвостата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гадюка хвостата
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Гадюкові
Рід: Африканська гадюка
Вид: Гадюка хвостата
Біноміальна назва
Bitis caudalis
Smith, 1835
Синоніми
Vipera caudalis
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Bitis caudalis
ITIS logo.jpg ITIS: 634951
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8693
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Bitis caudalis

Гадюка хвостата (Bitis caudalis) — отруйна змія з роду Африканська гадюка родини Гадюкові.

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина коливається від 30 до 51,5 см. Голова широка, пласка. Над кожним оком у неї стирчить по одній гострій лусочці, на зразок ріжків. Ці ріжки можуть бути дуже короткими або дуже довгими. Забарвлення світло-бурого кольору, уздовж хребта, чергуючись, йдуть світло-сірі та червоно-бурі прямокутні плями.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляє піщано-пустельні місцини. Активна вночі або сутінках. Харчується дрібними гризунами та ящірками. У спокійному стані ця змія пересувається звичайним способом, головою вперед, зигзагоподібно згинаючи тулуб, але якщо виникає потреба у швидкому русі, легко переходить на специфічний «бічний хід». Змія виносить задню частину тулуба вбік й вперед, а потім підтягує передню. Створюється враження, що повзе не вперед, а вбік. Такий спосіб руху створює кращу опору тіла на сипучому субстраті. При небезпеці, тікаючи від переслідування, ця гадюка здатна так сильно й різко викидати уперед тулуб, що «бічний хід» переходить в серію швидких коротких стрибків.

Це яйцеживородна змія. Самиця народжує від 3 до 27 дитинчат.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає у Намібії, Анголі, Замбії, Зімбабве, Ботсвані, Південно-Африканській Республіці.

Джерела[ред.ред. код]

  • Calvete, J.J.; Escolano, J.; Sanz, L. 2007. Snake venomics of bitis species reveals large intragenus venom toxin composition variation: application to taxonomy of congeneric taxa. Journal of Proteome Research 6(7):2732-2745
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.