Галогеніди

Галогені́ди (галоїди, галіди) — хімічні сполуки, до складу яких входять одновалентні аніони галогенів.

Загальний опис

Галогеніди — це сполуки або йони, що містять атоми галогенів зі ступенем окиснення -1: флуориди, хлориди, броміди, йодиди, астатиди. Тобто, це сполуки галогенів з менш електронегативними елементами. У сполуках з лужними металами зв'язок переважно йонний, з іншими — набирає полярного ковалентного характеру.

Галогенідами є солі галоїдних кислот: HF (флуориди), HCl (хлориди), HBr (броміди), HI (йодиди). Серед флуоридів найбільш найхарактернішими є сіль кальцію (CaF₂), серед хлоридів — солі натрію і калію (NaCl і KCl відповідно).

Галогеніди можуть утворюватися з багатьма елементами. Так, існують, зокрема, галогеніди арсену, галогеніди бору, галогеніди германію, галогеніди нітрогену, галогеніди плюмбуму, галогеніди селену, галогеніди стануму, галогеніди стибію, галогеніди телуру, галогеніди фосфору та галогеніди металів. У сполуці також може знаходитися кілька різних галогенід-аніонів — такі представники називаються полігалогенідами.

Див. також

• Галогеніди (мінерали)
• галогеніди арсену
• галогеніди бору
• галогеніди германію
• галогеніди металів
• галогеніди нітрогену
• галогеніди плюмбуму
• галогеніди селену
• галогеніди стануму
• галогеніди стибію
• галогеніди телуру
• галогеніди фосфору

Посилання

• ГАЛОГЕНИДЫ — Химическая энциклопедия [Архівовано 23 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.