Ганс Гавеман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Гавеман
нім. Hans Havemann
Народився 5 травня 1887(1887-05-05)[1][2]
Грабов, Людвігслюст-Пархім, Мекленбург-Передня Померанія, НДР[1]
Помер 23 вересня 1985(1985-09-23)[1][2] (98 років)
Берлін, НДР[1]
Поховання Бранденбург
Країна  Німеччина
Діяльність журналіст, письменник
Мова творів німецька
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Соціалістична єдина партія Німеччини
Діти Robert Havemannd

Ганс Гавеман (нім. Hans Havemann; 5 травня 1887, Грабов — 23 вересня 1985, Берлін) — німецький письменник, журналіст і геолог. Батько Роберта Гавемана, дід Флоріана Гавемана.

Ганс Гавеман — остання і наймолодший дитина в сім'ї торговця насінням з Грабова. У 1911 році отримав диплом в Мюнхені, в 1914—1924 роках працював учителем в гімназії в Білефельді. Із 1926 року Гавеман був редактором фейлетонів в «Вестфальских останніх новинах» (Westfälische Neueste Nachrichten).

У 1933 році вступив в НСРПН і отримав посаду головного редактора видання. З 1946 року Гавеман працював в Академії наук НДР в царині геології. У 1985 році був нагороджений медаллю Ейнштейна.

У першому шлюбі Ганс Гавеман був з художницею Елізабет фон Шенфельдт (1874—1959). У них народилися сини Роберт і Ганс Ервін. Мати викладала історію мистецтва в художньо-ремісничому училищі в Білефельді. Ганс Гавеман похований на кладовищі Боргсдорфа.

Твори[ред. | ред. код]

  • Der erkenntnistheoretische Standpunkt Condillacs. Jena 1912 (Diss.)
  • Weltgericht. Die Tragödie der Urlaute AEIOU . Hannover 1921
  • Die Not in Calais. Hannover 1923
  • Das Bild des Menschen. Mensch und All im Lichte einer Philosophie des Raums . 1937

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #116550198 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література[ред. | ред. код]

  • Hartmut Pätzke: Hans Havemann zum 125. Geburtstag. In: Das Blättchen, 15. Jg. (2012) Nr. 9