Мекленбург-Передня Померанія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ме́кленбург-Пере́дня Помера́нія
Прапор Герб
Прапор Герб
KarteБерлінБременБременГамбургНижня СаксоніяБаваріяСаарландШлезвіг-ГольштейнБранденбургСаксоніяТюрингіяСаксонія-АнгальтМекленбург — Передня ПомераніяБаден-ВюртембергГессенПівнічний Рейн-ВестфаліяРейнланд-ПфальцШвейцаріяБоденське озероАвстріяЛюксембургФранціяБельгіяЧехіяПольщаНідерландиДаніяДаніяЩецинська затокаШлезвіг-ГольштейнПівнічне мореБалтійське море
Karte
Країна Німеччина
Столиця Шверін
Площа 23.211,25 км²
Населення 1 610 774 (31 грудня 2020[1])
Густота 69 осіб/км²
Утворена 9 липня 1945
3 жовтня 1990 (відновлення)
ВВП 42,78 млрд (2017)[2]
Борг 12,022 млрд € (31 грудня 2015)[3]
Голова Мануела Швезіг (СДПН)
Уряд СДПН і ХДС
Ландтаг СДПН (26 депутатів), ХДС (18), АдН (14), Ліві (11), позафракційні (2)
Останні вибори 26 вересня 2021
Наступні вибори осінь 2026
Голосів у Бундесраті 3
ISO DE-MV
Сайт www.mecklenburg-vorpommern.eu

Ме́кленбург-Пере́дня Помера́нія (нім. Land Mecklenburg-Vorpommern) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в північно-східній частині країни. Столиця — місто Шверін. Сусідами землі є Бранденбург, Нижня Саксонія, Шлезвіг-Гольштейн, а також Польща і Данія. Утворена 9 липня 1945
3 жовтня 1990 (відновлення) року. Площа — 23.211,25 км². Населення — 1 610 774 (31 грудня 2020[1]). На теренах землі розмовляють німецькою і нижньонімецькою. СДПН і ХДС очолюють земельний уряд. Голова уряду — Мануела Швезіг (СДПН). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 26 вересня 2021 року, в ньому представлені такі партії: СДПН (26 депутатів), ХДС (18), АдН (14), Ліві (11), позафракційні (2). Має 3 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 42,78 млрд (2017)[2]. Борг землі становить 12,022 млрд € (31 грудня 2015)[3]. Рівень безробіття — 6,7 % (листопад 2019)[4]. Міжнародний код — DE-MV.

Назва[ред. | ред. код]

Географія[ред. | ред. код]

Земля розташована на північному сході Німеччини, омивається Балтійським морем. На території землі багато озер, найбільше з них — озеро Мюріц, площа якого 117 км². До Мекленбургу — Передньої Померанії відноситься найбільший в Німеччині острів — Рюген, відомий своїми крейдовими скелями. В Мекленбурзі — Передній Померанії 270 природних та ландшафтних заповідників та 3 національні парки.

Історія[ред. | ред. код]

Шверінський замок

Близько двох тисяч років тому, германські племена заселили цю територію. Більшість з них покинули її протягом періоду міграції і були замінені або асимільовані слов'янськими полабами впродовж наступних 600 років. Поки західну частину Мекленбургу заселяли бодричі, східну, також як і південну Західну Померанію заселяли велети (пізніше Liuticians), поки північна частина Західної Померанії була заселена руянами. Уздовж узбережжя, вікінги заснували торговельні міста: Рерік, Ральсвік і Менцлін. В 1160 році область завоював Генріх Лев і у складі Герцогства Саксонія, приєднав в 1180 до Священної Римської імперії. Остаточно вся земля була підпорядкована німцями в XII столітті.

У XII столітті, Генріх Лев, Герцог Саксів, завоював бодричів, підкорив і обернув їх в християнство. Впродовж часу, німецькі ченці, дворянство, селяни і торговці, прибували на ці землі і оселялися тут. Після XII століття, територія залишилася стабільною і незалежною від своїх сусідів. Мекленбург вперше став герцогством Священної Римської Імперії в 1348 році. Хоча пізніше відбувався поділ території в межах однієї й тієї ж династії, Мекленбург завжди зберігав загальну історію і ідентичність. Держави Мекленбург, Мекленбург-Шверин і Мекленбург-Штреліц стали Великими Герцогствами в 1815 році. Після Першої світової війни і зречення Німецького Кайзера, монархія була скасована і був встановлений республіканський уряд.

Західна Померанія — значно менша, західна, частина колишнього німецького регіону Померанія (слов'янською Помор'я); східна частина була частиною Польщі починаючи з кінця Другої світової війни. В середні віки областю керували померанські герцоги як частиною Герцогства Померанія. З того часу вона була під шведським управлінням після Вестфальського миру в 1648 році. Південна частина (Altvorpommern) шведської Померанії стала Прусською в 1720 році, північна частина (Neuvorpommern) — у 1815 році.

У 1945 році земля була створена внаслідок об'єднання земель Мекленбург і Західна Померанія.

Розслідування[ред. | ред. код]

За даними видання Ostsee Zeitung, Мануела Швезіг, що на той час була прем'єр-міністром федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія, у 2017—2022 роках регулярно отримувала електронні листи від компанії Nord Stream 2 AG, засновником якої є Газпром. Мануела, за даними журналістів, виконувала вказівки, отримувані з Газпрому. У листах прессекретар Північного потоку-2 Штеффен Еберт давав Мануелі вказівки щодо просування російського проекту у публічному полі, та надавав дані про хід будівництва, можливу критику проекту та запрошував на іміджеві заходи[5][6].

Ландтаг[ред. | ред. код]

Мануела Швезіг, голова земельного уряду з 2016 року.

Розподіл місць у Померанському ландтазі за результатами виборів 26 вересня 2021 року. Уряд очолює коаліція СДПН і Лівих.

9
34
12
14
5
5
34 12 14 

Розподіл 79 місць:


Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Адміністративна карта землі до реформи

Райони (Landkreise) до 2011 року:

і вільні міста (kreisfreie Städte),

Адміністративна мапа землі Мекленбург-Передня Померанія

У ході адміністративної реформи після 4 вересня 2011 року, земля Мекленбург-Передня Померанія була розділена на 6 районів (нім. Landkreis) та 2 вільних міста (нім. Kreisfreie Stadt), райони діляться на міста (нім. Stadt) та общини (нім. Gemeinde), великі міста діляться на місцеві квартали (нім. Ortsteil).

Райони[ред. | ред. код]

  1. Росток (Landkreis Rostock)
  2. Людвіґслюст-Пархім (Landkreis Ludwigslust-Parchim)
  3. Мекленбурґіше-Зеенпляте (Landkreis Mecklenburgische Seenplatte)
  4. Північно-Західний Мекленбурґ (Landkreis Nordwestmecklenburg)
  5. Передня Померанія-Ґрайфсвальд (Landkreis Vorpommern-Greifswald)
  6. Передня Померанія-Рюґен (Landkreis Vorpommern-Rügen)

Вільних міста[ред. | ред. код]

  1. Росток (HRO)
  2. Шверин (SN)

Міста[ред. | ред. код]

24 найбільших міста землі Мекленбург-Передня Померанія
станом на 31 грудня 2013[7]
Росток 203 431 Анклям 12 797
Шверин 91 583 Людвіґслюст 12 095
Нойбранденбурґ 63 437 Демін 11 393
Штральзунд 57 301 Вольґаст 12 355
Ґрайфсвальд 56 445 Гаґенов 11 324
Вісмар 42 219 Пазевальк 10 470
Ґюстров 28 540 Бад-Доберан 11 607
Варен 20 940 Ґрефесмюлен 10 594
Нойштреліц 20 399 Бойценбурґ 10 254
Пархім 17 129 Ґрімен 9 969
Рибніц-Дамґартен 15 104 Засніц 9 481
Берґен-ауф-Рюґен 13 564 Юкермюнде 8 846

Культура[ред. | ред. код]

У колишніх ганзейських містах збереглися і нині реставруються численні пам'ятники середньовічної архітектури, наприклад палац Шверинський з 300 баштами і башточками — колишня резиденція великих герцогів Мекленбурга-Шверина. У цьому місті особливий інтерес представляє Державний художній музей з багатою колекцією голландського і фламандського живопису XVII століття і собор. Добре збереглися середньовічні оборонні споруди в Нойбранденбурзі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Statistisches Amt M-V – Bevölkerungsstand der Kreise, Ämter und Gemeinden 2020 (XLS-файл) (нім.)
  2. Bruttoinlandsprodukt von Mecklenburg-Vorpommern seit 1991. statista.com. 9 січня 2018. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 4 травня 2020. 
  3. Schulden der öffentlichen Haushalte am 31. Dezember 2015. www.destatis.de. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 4 травня 2020. 
  4. Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019. 
  5. Глава регіону в Німеччині "працювала" на проектну компанію "Північного потоку - 2", - ЗМІ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 березня 2023. 
  6. dpa/OZ. Liveticker: Gerät Schwesig wegen der Klimastiftung MV weiter unter Druck?. www.ostsee-zeitung.de (нім.). Процитовано 24 березня 2023. 
  7. Statistisches Landesamt M-V — Bevölkerungsentwicklung der Kreise und Gemeinden 2013 [Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаг, 2010. ISBN 978-3-7973-1211-2

Посилання[ред. | ред. код]

Балтійське море Балтійське море Балтійське море
Шлезвіг-Гольштейн Польща Польща
Нижня Саксонія Бранденбург