Гантань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гантань (кит. сталеві кульки)  — різновид ручної метальної зброї, являє собою металеві кульки, розмір яких варіюється. Гантань застосовувався в Китаї ченцями Шаоліня з епохи династії Сун (960 - 1279 рр.) і принаймні до династії Мін (1368-1644 рр.). Зокрема кульки гантань використовувалися ченцем Фухуа, який жив за часів династії Сун і ченцем даоші, який жив за часів династії Мін[1]. Кульки гантань служили додатковою зброєю і в основному використовувалися для того, щоб дезорієнтувати ворога, а головною метою були незахищені частини тіла: обличчя, очі, руки і ноги. Могли використовуватися спільно з тетанією гун - луком, що стріляє залізними кульками. В сучасності кульки гантань використовуються переважно як засіб дозвілля і лікування, шляхом їх переміщення в кистях рук[2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Значення слова гантань
  2. Вправи з кулями гантань (переклад книг по китайській медицині). Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.