Глиногіпс

Декоративна різьблена панель мавзолею з глиногіпсу в Самарканді, XIV століття

Глиногіпс (ганч, гажа, арзик, тюрк. ganch) — зв'язувальний матеріал, штучна або (рідко) природна суміш гіпсу (від 30 % до 60 % дигідрату сульфату кальцію CaSO₄ • 2H₂O) і від 40 % до 70 % дрібних частинок глини (гажа, домішки кварцу і кальциту, землистий гіпс) або лесу (ганч, арзик). Будівельний глиногіпс — це продукт, який отримують в результаті випалювання гіпсового мергелю за температури 160—250 °C і подальшого подрібнення його в порошок. До складу будівельного глиногіпсу входить також кремнезем і вуглекислий кальцій. Мінеральний і хімічний склад глиногіпсу може сильно коливатися, навіть при його виготовленні із сировини одного родовища. Матеріал характеризується великою механічною міцністю та стійкістю у водному середовищі.

Застосування

Ажурна ганчова стіна, Палац культури гірників в Караганді

Глиногіпс (ганч) широко застосовується в Середній Азії, де поширена різьба по ганчу і на Кавказі, де матеріал відомий як гажа й арзик. Ганч — середньоазійська назва зв'язувального матеріалу, що отримується випаленням каменеподібної породи з вмістом гіпсу (від 40 до 70 %) й глину; відомий з перших століть нашої ери як матеріал для тинькування, об'ємно-пластичного декору (різьблення, відливання решітчастих вікон та інших деталей) та скульптури.

Родовища

Численні родовища сировини для отримання глиногіпса знаходяться в Середній Азії та на Кавказі, а також в Астраханській, Волгоградській, Ростовській областях РФ.

Див. також

• Гіпс
• Алебастр
• Травертин
• Мергель
• Теракота

Посилання

• Глиногипс [Архівовано 2 лютого 2021 у Wayback Machine.] Большая Энциклопедия Нефти Газа
• Арзык // Толковый словарь по почвоведению.— Под редакцией А. А. Роде. Москва: Наука. — 1975.
• Кузнецов А. М. Технология вяжущих веществ и изделий из них. Госуд. изд-во «Высшая школа», 1963. — 456 стр.
• Производство строительного гипса [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Про травертины (часть I)
• Сырье для изготовления гипсовых вяжущих [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]