Самарканд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Самарканд
Samarqand
Герб
Самарканд
Основні дані
39°39′00″ пн. ш. 66°57′00″ сх. д. / 39.65000° пн. ш. 66.95000° сх. д. / 39.65000; 66.95000Координати: 39°39′00″ пн. ш. 66°57′00″ сх. д. / 39.65000° пн. ш. 66.95000° сх. д. / 39.65000; 66.95000
Країна Узбекистан Узбекистан
Регіон Самаркандська область
Засновано 700 до Р.Х.
Населення 504 423 (2015)[1]
Площа міста 108 км²
Поштові індекси 1401XX
Телефонний код  998 66
Висота НРМ 702 м
Міста-побратими Флоренція[2], Балх, Мерв[2], Бухара, Нішапур[2], Лахор[2][3], Львів[2][3], Стамбул[2], Ізмір[2], Ескішехір, Куско[2], Мари, Банда-Ачех[2][3], Худжанд[2], Анталья, Кьонджу[2][3], Красноярськ[2][3], Нью-Делі, Сіань[3], Мехіко, Ріо-де-Жанейро[2][3], Кайруан[2], Бремен[2][3], Ліон[2][3], Льєж[2][3], Пловдив[2][3], Самара[2][3] і Юрмала
Міська влада
Веб-сторінка samshahar.uz
e-samarkand.narod.ru
Самарканд is located in Узбекистан
Самарканд
Самарканд
Самарканд is located in Самаркандська область
Самарканд
Самарканд

CMNS: Самарканд на Вікісховищі

Portal:Samarkand[d]
Самарканд – перехрестя культур
Samarkand – Crossroad of Cultures *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Samarqand.jpg
Самарканд
Координати: 39°39′15″ пн. ш. 66°57′34″ сх. д. / 39.65416666666700252° пн. ш. 66.95972222222199832° сх. д. / 39.65416666666700252; 66.95972222222199832
Країна Узбекистан Узбекистан
Тип Культурний
Критерії i, ii, iv
Об'єкт № 603
Регіон ЮНЕСКО Азія і Океанія
Історія реєстрації
Зареєстровано: 2001 (25 сесія)
Самарканд is located in Узбекистан
Самарканд

CMNS: Самарканд на Вікісховищі
Ансамбль мавзолеїв Шахі-Зинда
Мавзолей Гур-Емір

Самарканд (узб. Samarqand; тадж. Самарқанд; перс. سمرقند‎) — друге за величиною, після Ташкента, місто в Узбекистані, центр Самаркандського вілояту (області). Це місто — найбільше за значенням у центральній частині Шовкового шляху. Самарканд був визначним ісламським центром наукових досліджень. Мечеть Бібі Ханум — найвідоміша пам'ятка міста. Регістан — стародавній центр міста — у 2001 році, на честь 2750-річчя міста, було внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Етимологія[ред.ред. код]

Є декілька теорій щодо походження назви «Самарканд». Деякі джерела виводять її від давньоперського «асмара», що означає камінь або скелю, і согдіанського слова «канд» — форт або місто. Назва може також походити від перських слів: «самар» (двір) та «канд» (шматочки цукру).[4]

Історія[ред.ред. код]

Самарканд є одним з найдавніших існуючих досі міст у світі. Своїм процвітанням місто завдячує розташуванню на торговому шляху між Китаєм і Середземномор'ям (Шовковий шлях). Деякий час Самарканд був одним з найбільших міст Центральної Азії. Заснований близько 700 р. до Р. Х. персами, Самарканд був столицею Согдіанського сатрапа Ахеменідської династії під владою Персії, коли Олександр Македонський завоював його в 329 р. до Р. Х. (див. Афросіаб, Согдіана). Самарканд був одним з головних центрів Перської цивілізації від її початку.

Незважаючи на перську мову регіону, він не був політично об'єднаним з Іраном між часів Олександра і до арабських завоювань. Греки називали Самарканд, Мараканда[5] . У 6-му столітті він був у складі Тюркського каганату.[6]

На початку 8-го століття Самарканд потрапив під арабський контроль. Під владою Аббасидів, згідно з легендою[7], було отримано секрет виробництва паперу від двох китайських ув'язнених під час Таласької битви в 751, завдяки цьому перші виробництва паперу в ісламському світі, засновані були в Самарканді. Винахід потім поширився на іншу частину ісламського світу, а звідти до Європи.

З 6-го до 13-го століття він був більший розміром і мав більшу кількість населення, ніж сучасний Самарканд і контролювався Західно-Тюркським каганатом, арабами, перськими Саманідами, Караханідською державою, турками-сельджуками, Каракитаями і державою Хорезмшахів що була потім захоплена монголами на чолі з Чингісханом в 1220. Невелика частина населення вижила, але Самарканд було зруйновано. Місто багато десятиліть не могло оправитися від цієї руйнації.

У 1365 відбулось сербедарське повстання проти монголів на чолі з Маулана-заде, Абу Бекр Келеві і Хурдак Бухарі.[6]

1370 року Тимур кульгавий, або Тамерлан, вирішив зробити Самарканд столицею своєї імперії, яка простяглася від Індії до Османської імперії. Протягом наступних 35 років він збудував нове місто і заселив його ремісниками і майстрами з усіх місць, що він завоював. Тимур здобув популярність як будівничий і Самарканд став центром регіону Мавераннахр. У цей час місто мало населення близько 150 000 осіб.[5]

У 16-му столітті Шейбаніди перенесли свою столицю в Бухару, і Самарканд занепав. Після нападу перського правителя Надир Шаха, місто було спустошено в 1720.[6]

З 1784 Самарканд перебував під владою бухарського еміра.[8]

Місто перейшло під російську владу після захоплення цитаделі військами під командуванням полковника Олександра Абрамова у 1868. Незабаром після цього невеликий російський гарнізон з 500 солдатів було оточено. Наступ, на чолі з Абдул Малік Туром, ворохобників старшого сина бухарського еміра і Шахрисабзького бека, було відбито з важкими втратами. Абрамов став першим губернатором Військового округу, який був створений росіянами вздовж річки Зеравшан, з Самаркандом як адміністративним центром. Російська частина міста була побудована після цього на захід від старого міста.

Самарканд пізніше став столицею Самаркандської області Російського Туркестану, і його значення зросло ще більше, коли Закаспійська (Середньоазійська) залізниця досягла міста в 1888. З 1925 Самарканд став столицею Узбецької РСР. У 1930 столицю перенесено в Ташкент.

На 1939 рік Самарканд мав населення 134 346 осіб.[8]

Головні пам'ятки[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Зміна чисельності населення
1370 1897 [9] 1939 [9] 1979 [9] 1989 [9] 2008 2013 [1] 2014 [10] 2015 [1]
150 000 55 100 136 000 367 000 373 400 436 300 504 423 509 000 504 423

Основний національний склад: узбеки, таджики, росіяни, українці, перси.

Транспорт[ред.ред. код]

На півночі міста розташовано аеропорт.

Залізнична станція розташована на Закаспійській залізниці і відкрита в травні 1888 року[11]. У 2000-і роки зі станції Самарканд у напрямку до Ташкента був організований фірмовий пасажирський потяг «Регістан», максимальна швидкість якого складає 160 км/год. У 2011 році була відкрита перша в Середній Азії високошвидкісна залізниця Ташкент-Самарканд. Потягом даної високошвидкісний дороги є Afrosiyob (модифікація Talgo 250), максимальна швидкість якого складає 250 км/год. У вересні 2015 року дана швидкісна залізниця продовжена до міста Карші. У планах є продовження цієї швидкісної залізниці до Бухари.

Провідним громадським транспортом є маршрутні таксі та муніципальні автобуси.

З листопада 1924 року по 1930 рік, в Самарканді курсував паровий трамвай. У травні 1947 року в місті було відкрито Самаркандський трамвай, який функціонував до серпня 1973 року. У 1957 році в Самарканді з'явилася тролейбусна мережа яка функціонувала до 2005 року. 15 квітня 2017 відкрився рух на першій лінії відродженого Самаркандського трамвая.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Самарканд (1981–2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 23,2 26,7 31,7 36,2 39,5 41,4 42,4 41,0 38,6 35,2 29,9 27,5 42,4
Середній максимум, °C 6,8 9,1 14,2 21,1 26,4 32,2 34,1 32,9 28,3 21,6 15,3 9,1 20,9
Середня температура, °C 1,9 3,6 8,5 14,9 19,8 25,0 26,7 25,2 20,1 13,6 8,4 3,8 14,3
Середній мінімум, °C −1,7 −0,5 4,0 9,4 13,5 17,4 18,9 17,4 12,7 7,2 3,4 −0,2 8,5
Абсолютний мінімум, °C −25,4 −22 −14,9 −6,8 −1,3 4,8 8,6 5,9 0,0 −6,4 −18,1 −22,8 −25,4
Норма опадів, мм 41 46 69 60 36 6 4 1 4 17 34 47 365
Кількість сонячних годин 132,9 130,9 169,3 219,3 315,9 376,8 397,7 362,3 310,1 234,3 173,3 130,3 2953,1
Кількість дощових днів 8 10 13 11 9 3 2 1 2 6 8 9 82
Кількість сніжних днів 9 7 3 0,3 0,1 0 0 0 0 0,3 2 6 28
Вологість повітря, % 76 74 70 63 54 42 42 43 47 59 68 74 59

Відомі люди[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б в офіційний сайт (узб.)
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Самарканд и Флоренция стали городами-побратимами: Между городами Самарканд и Флоренция – административным центром региона Тоскана – подписано Соглашение о дружбе и сотрудничестве // Anons.uz — 2015.
  3. а б в г д е ж и к л м н Сиань – 13-й город-побратим Самарканда // ВЕСТИ.UZ — 2013.
  4. Room, Adrian (2006). Placenames of the World: Origins and Meanings of the Names for 6,600 Countries, Cities, Territories, Natural Features and Historic Sites (вид. 2nd edition). London: McFarland. с. 330. ISBN 0786422483. «Samarkand. City, southeastern Uzbekistan. The city derives its name from that of the former Greek city here of Marakanda, captured by Alexander the Great in 329 B.C.. Its own name derives from the Old Persian asmara, "stone", "rock", and Sogdian kand, "fort", "town".» 
  5. а б Columbia-Lippincott Gazeteer (New York: Comubia University Press, 1972 reprint) p. 1657
  6. а б в Encyclopedia Britannica (Chicago: University of Chicago Press, 1984) Vol. 16, p. 204
  7. S. Quraishi, «A survey of the development of papermaking in Islamic Countries», Bookbinder, 1989 (3): 29-36.
  8. а б Columbia-Lippincott Gazeteer. p. 1657
  9. а б в г Population Statistics — Населення міст Узбекистану
  10. Статистичний буклет «Про населення мовою цифр» (рос.)
  11. История Самаркандского вокзала

Посилання[ред.ред. код]


Узбекистан Це незавершена стаття з географії Узбекистану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.