Гастоне Бін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Гастоне Бін
Гастоне Бін
Гастоне Бін під час виступів за «Мілан» (1956–1960 )
Особисті дані
Народження 11 серпня 1936(1936-08-11) (84 роки)
  Сан-Канціан-д'Ізонцо, Італія
Зріст 170 см
Вага 70 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1946-1953
1953-1955
Італія «Сан-Канціан»
Італія «Мілан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1955–1960 Італія «Мілан» 87 (39)
1955–1956   Італія «П'яченца» 21 (23)
1960–1964 Італія «Дженоа» 123 (46)
1964–1967 Італія «Наполі» 45 (10)
1967–1969 Італія СПАЛ 22 (2)
1969–1972 Італія «Белларія» 74 (18)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1957–1958 Італія Італія 4 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1969–1973 Італія «Белларія»
1973–1974 Італія «Равенна»
1974–1975 Італія «Форлі»
1975–1977 Італія «Каттоліка»
1980–1981 Італія «Лекко»
1981–1983 Італія «Беневенто»
1983–1984 Італія «Барлетта»
1984–1985 Італія «Казертана»
1985 Італія «Казарано»
1986–1987 Італія «Кампанія Путеолана»
1988 Італія «Кампанія Путеолана»
1988–1989 Італія «Фазано»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Гастоне Бін (італ. Gastone Bean, нар. 11 серпня 1936, Сан-Канціан-д'Ізонцо) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Мілан», з яким став дворазовим чемпіоном Італії, та «Дженоа», а також національну збірну Італії. Як тренер працював з нижчоліговими італійськими клубами, здебільшого у Серії С.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 11 серпня 1936 року в місті Сан-Канціан-д'Ізонцо. Розпочав займатись футболом у місцевому однойменному клубі[1], але вже 1953 року потрапив в академію «Мілана»[2]. Восени 1955 року був відданий в оренду в «П'яченцу»[3][4], в якій забив 23 голи у 21 матчі чемпіонату, ставши найкращим бомбардиром Серії С сезону 1955/56[5]. При цьому 7 голів Бін забив в останньому турі проти «Леччо» (9:4)[6].

У наступному сезоні Гастоне дебютував за «Мілан» у Серії А, вийшовши 14 жовтня 1956 року на матч проти «Падови» (0:2)[1]. Незважаючи на певний скептицизм через його молодий вік та недосвідченість, головний тренер клубу Джузеппе Віані довіряв Біну, який чергувався з Карло Галлі на позиції центрального нападника. В результаті молодий нападник забив 17 голів[2], серед яких гол в дербі 10 березня 1957 року, що завершився нічиєю 1:1, ставши четвертим найкращим бомбардиром Серії А[7] і допоміг «россонері» виграти чемпіонат Італії. У наступному сезоні разом з деякими іншими товаришами по команді Бін заразився вірусним гепатитом[8], проте зумів записати до свого активу 10 голів[9]. У сезоні 1958/59 завоював чергове Скудетто[10], будучи дублером бразильця Жозе Алтафіні. Бін забив 4 голи, серед яких дубль у ворота «Удінезе» (7:0)[10]. У останньому четвертому сезоні в рідному клубі Бін забив 8 голів у 25 матчах і зайняв з командою третє місце.

1960 року уклав контракт з клубом Серії В «Дженоа», де утворив дует форвардів з Едді Фірмані. У першому сезоні Бін забив 14 голів у 34 матчах, в тому числі чотири голи 2 квітня 1961 року у матчі проти «Новари»[11]. Тим не менш «грифони» залишилися в Серії B, зайнявши 13 місце через позбавлення очок. Підвищення відбулося наступного року, коли «Дженоа» закінчила сезон на першому місці, а Бін забив 20 голів, ставши другим бомбардиром чемпіонату[12]. Наступні два сезони Гастоне провів з «Дженоа» у Вищому дивізіоні, вигравши з командою Кубок Дружби у 1963 році та Кубок Альп 1964 року.

1964 року Бін знову повернувся до Серії В, ставши гравцем «Наполі». В сезоні 1964/65 нападник забив 6 голів, ставши другим найкращим бомбардиром команди, і допоміг клубу повернутись в Серію А. Після цього неаполітанський клуб придбав двох високоякісних форвардів Жозе Алтафіні, якому Бін вже програвав конкуренцію у «Мілані», та Омара Сіворі. В результаті цього Гастоне став рідко з'являтись на поле і в наступні два сезони у Серії А забив 3 і 1 гол відповідно.

1967 року став гравцем СПАЛа, президент якого Паоло Мацца хотів посилити атаку свого клубу. Втім через травму коліна Бін зіграв за «біло-блакитних» у Серії В сезону 1967/68 лише 6 матчів, не забивши жодного голу, а його клуб покинув еліту. Втім Гастоне залишився у клубі на наступний сезон, забивши 2 голи у 16 матчах Серії В.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Белларія» з Серії D, де працював граючим тренером у 1969—1972 роках.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

26 травня 1957 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в грі відбору на чемпіонат світу 1968 року проти Португалії (0:3). Загалом за 2 роки провів у формі головної команди країни 4 матчі[13].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після роботи з «Белларією», яку Бін закінчив 1973 року, тренер працював у Романьї з клубами «Равенна» (Серія С)[14], «Форлі» та «Каттоліка» (обидва — Серія D)[15]. Після цього недовго працював у «Лекко».

1981 року став головним тренером команди «Беневенто»[16], тренував команду з Беневенто два роки[17]..

Після цього протягом 15 матчів був головним тренером «Барлетти» (6 перемог, 6 нічиїх і 3 поразки у Серії C1 сезону 1983/84[2]), а в подальшому працював також у Серії С1 з клубами «Казертана»[18], «Казарано»[1] та «Кампанія Путеолана»[19].

Останнім місцем тренерської роботи Біна був клуб Серії С2 «Фазано», головним тренером команди якого Гастоне був з 1988 по 1989 рік.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Мілан»: 1956–1957, 1958–1959

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
26-5-1957 Лісабон Португалія Португалія 3 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 1958 -
4-12-1957 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 2 – 2 Італія Італія товариський матч -
9-11-1958 Париж Франція Франція 2 – 2 Італія Італія товариський матч -
13-12-1958 Генуя Італія Італія 1 – 1 Чехословаччина Чехословаччина Кубок Центральної Європи -
Усього Матчів 4 Голів 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Profilo su Magliarossonera.it
  2. а б в Filippo Fabbri (12 aprile 2010). Gastone Bean. Архів оригіналу за 27 gennaio 2011. Процитовано 4 marzo 2016. 
  3. Il caso Piombino: un illecito che fa discutere Storiapiacenza1919.it
  4. Rosa 1955-1956 Storiapiacenza1919.it
  5. Italy - Serie C1 Top Scorers Rsssf.com
  6. Piacenza-Lecco 9-4 - Stagione 1955-1956 Storiapiacenza1919.it
  7. Italy 1956-1957 Rsssf.com
  8. Tra Juventus e Torino, La Stampa, 11 giugno 1957, pag.5
  9. Stagione 1957-1958 Magliarossonera.it
  10. а б Italy 1958-1959 Rsssf.com
  11. Nel 1961 exploit di Gastone Bean nella partita contro il Novara Tuttomercatoweb.com
  12. La Gazzetta dello Sport, 6 gennaio 1962, pag.4
  13. I nazionali Storiapiacenza1919.it
  14. Piacenza-Ravenna 2-1 - Stagione 1973-1974 Storiapiacenza1919.it
  15. Storia del Cattolica Calcio Архівовано 16 липень 2018 у Wayback Machine. Cattolicacalcio.com
  16. Storia Benevento 1980-1990 Lostregone.net
  17. Almanacco illustrato del Calcio 1984, ed.Panini, pag.294
  18. Almanacco illustrato del Calcio 1986, ed.Panini, pag.299
  19. A. S. Fasano Calcio. Storia del Fasano. Архів оригіналу за 18 luglio 2012. Процитовано 4 marzo 2016. 
  20. LA LISTA DEI 200 - HALL OF FAMERS - Архівовано 2013-08-16 у Wayback Machine. genoacfc.it

Посилання[ред. | ред. код]