Генріх Вільгельм Лудольф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх Вільгельм Лудольф
нім. Heinrich Wilhelm Ludolf
Народився 1655[1][2]
Ерфурт[1]
Помер 1712[1][2]
Англія, Королівство Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Діяльність дипломат

Генріх Вільгельм Лудольф (нім. Heinrich Wilhelm Ludolf; 20 грудня 1655(16551220), Ерфурт — 25 січня 1712, Лондон, Сполучене королівство) — німецький (працював в основному в Англії) філолог, автор першої граматики російської мови (1696).

Біографія[ред. | ред. код]

Дядя Лудольфа, Хіоб Лудольф — один із засновників сходознавства і африканістики, автор граматики амхарської мови, батько — Генріх (1615—1669), секретар шведського посольства при укладенні Вестфальського миру, потім чиновник в Ерфурті і радник майнцського курфюрста.

У молодості навчився арабської і єврейської мов, потім був секретарем у посла данського короля Крістіана V до англійського двору.

З 1680 секретар брата короля Крістіана, принца Георга Данського, який був чоловіком племінниці Карла II Англійського, згодом королеви Анни. За хвороби Лудольф залишив цю посаду, але продовжував жити в Англії.

У 1692—1694 відвідав Московію, був особисто знайомий з Петром I і патріархом Адріаном, присвятив свою граматику наставнику Петра Борису Голіцину, заступництвом якого користувався. Особливе «підносне» видання, без граматики, але з діалогами і трактатами, Лудольф відправив особисто Петру; в це видання був включений словничок військових термінів.

У 1698 відвідав Близький Схід — Смірну, Яффу, Єрусалим і Каїр. За пропозицією Лудольфа в Голландії виданий Новий Завіт грецькою мовою для греків Османської імперії. Виступав за створення протестантської місіонерської конгрегації, за зразком католицької, але без прозелітизму по відношенню до православних Сходу, про яких він написав кілька книг.

Література[ред. | ред. код]

  • а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #115754571 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  • а б Early Modern Letters Online