Александровська геометрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Геометрія Александрова)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Александровська геометрія — своєрідний розвиток аксіоматичного підходу в сучасній геометрії. Ідея полягає в заміні певної рівності в аксіоматиці евклідового простору на нерівність.

Історія[ред. | ред. код]

Перше синтетичне визначення обмежень на кривину знизу і зверху дав Абрахам Вальд у своїй студентській роботі, написаній під керівництвом Карла Менгера[ru].[1] Ця робота була забута аж до 1980-их років.

Подібні визначення були перевідкриті Олександром Даниловичем Александровим.[2][3] Він також дав перші значні застосування цієї теорії, зокрема до завдань вкладення і згинання поверхонь.

Близьке визначення метричних просторів недодатною кривиною було дане майже одночасно Буземаном[ru].[4]

Дослідження Александрова та його учнів велись за двома основним напрямками:

  • Двовимірні простори з кривиною, обмеженою знизу;
  • Простори довільної розмірності з кривиною обмеженою зверху.

Простори довільної розмірності з кривиною, обмеженою знизу, почали вивчати тільки в кінці 90-х років. Поштовхом до цих досліджень стала теорема Громова про компактність. Основна робота була написана Юрієм Дмитровичем Бураго[ru], Михайлом Леонідовичем Громовим і Григорієм Яковичем Перельманом.[5]

Основні визначення[ред. | ред. код]

Трикутник порівняння для трійки точок метричного простору це трикутник на евклідовій площині з тими ж довжинами сторін; тобто

Кут при вершині у трикутнику порівняння називаються кутом порівняння трійки і позначаються .

В геометрії Александрова розглядаються повні метричні простори з внутрішньої метрикою з однією з двох таких нерівностей на 6 відстаней між 4 довільними точками.

Недодатна кривина[ред. | ред. код]

Перша нерівність, полягає в такому: для довільних 4 точок розглянемо кілька трикутників порівняння і . Тоді для довільної точки виконується нерівність

У цьому випадку кажуть, що простір задовольняє -нерівності. У разі локального виконання цієї нерівності, кажуть, що простір має недодатну кривину в сенсі Александрова.

Невід'ємна кривина[ред. | ред. код]

Друга нерівність, полягає в такому: для довільних 4 точок виконується нерівність

У цьому випадку кажуть, що простір задовольняє -нерівності або кажуть, що простір має невід'ємну кривину в сенсі Александрова.

Загальні обмеження на кривину[ред. | ред. код]

Замість Евклідової площини можна взяти простір  — модельну площину кривини . Тобто

  • є евклідова площина,
  • при є сфера радіуса ,
  • при є площина Лобачевського кривини .

Тоді вищенаведені визначення перетворюються на визначення CAT[k] і CBB[k] просторів та просторів з кривиною і у сенсі Александрова У разі , трикутник порівняння трійки вважається визначеним, якщо виконана така нерівність

.

Основні теореми[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wald, A. Begründung eiiner Koordinatenlosen Differentialgeometrie der Flächen // Ergebnisse eines mathematischen Kolloquium. — 1935. — Bd. 6. — S. 24—46.
  2. Александров А. Д. Внутренняя геометрия выпуклых поверхностей. — Гостехиздат, 1948.
  3. Александров А. Д. Одна теорема о треугольниках в метрическом пространстве и некоторые ее приложения // Тр. МИАН СССР. — 1951. — Т. 38. — С. 5—23.
  4. Busemann, Herbert with Spaces non-positive curvature. Acta Math. 80, (1948). 259—310.
  5. Ю. Д. Бураго, М. Л. Громов, Г. Я. Перельман. Пространства А. Д. Александрова с ограниченными снизу кривизнами // УМН. — 1992. — Т. 47, № 2(284). — С. 3—51.

Література[ред. | ред. код]