Шахед-131
| Шахед-131 | |
|---|---|
 | |
| Тип | Дрон-камікадзе |
| Походження |  Іран |
| Історія використання | |
| Оператори | Іран Росія (як Герань-1) |
| Війни | Атака на родовище Абкайк (2019) Російське вторгнення в Україну (з 2022) |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Shahed Aviation Industries |
| Характеристики | |
| Вага | 135 кг |
| Вага боєголовки | 15 кг |
| Двигун | двигун Ванкеля MDR208 |
| Розмах крил | 2,2 м |
Операційна дальність | 900 км |
Система керування | GNSS, INS |
Шахед-131 у Вікісховищі | |
Шахед-131 (перс. شاهد ۱۳۱ [ʃahɛd], англ. Shahed 131), або Герань-1 (у російській армії) — іранський дрон-камікадзе розробки Shahed Aviation, який став широко відомим у жовтні 2022 року під час російського вторгнення в Україну.[1][2][3][4][5][6][7] Він оснащений двигуном Ванкеля моделі Shahed-783/788.[2] Маса бойової частини 15 кг, а дальність пуску — 900 км.[7] Замість бойової частини може встановлюватися і розвідувальні частини, тоді дрон може бути використаний у розвідувальних цілях.[8]
«Шахед-131» оснащений двигуном Ванкеля Serat-1, який є копією двигуна Ванкеля Beijing Micropilot UAV Control System Ltd MDR-208.[9][10] Двигун цього типу використовувався для безпілотника під час атаки на родовище Абкайк у 2019 році,[10] який був переданий Секретаріату ООН у 2020 році у рамках розслідування відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН 2231.
Ймовірно, конструкція БПЛА заснована на ізраїльському протирадіолокаційному IAI Harpy[11].
Було встановлено, що блок управління польотом «Шахеда-131» здатний з'єднуватися із супутниками Iridium[en], що теоретично дозволяє змінювати траєкторію під час польоту.[12][13] Контролер польоту має резервну інерційну систему навігації на базі MEMS-гіроскопа. Основне управління здійснюється за допомогою комерційного GPS-пристрою.[13]
На думку спеціалістів Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень, відсутність основоположних рис бойових БПЛА, як оптичні сенсори та вільне маневрування, наближає апарат до крилатих ракет, які так само летять автономно до заздалегідь заданої цілі. Таким чином, на їх думку, «Шахед-131» є не дроном-камікадзе, а гвинтовою крилатою ракетою[14].
Вперше безпілотник був помічений на Аравійському півострові, коли повстанці хусити атакували ним цілі в Саудівській Аравії[5].
Росія використовує «Шахед-131» під час російського вторгнення в Україну у 2022 році[2], маркуючи його російською назвою «Герань-1»[1].
За словами речника ПС ЗСУ Юрія Ігната, з вересня 2022 до кінця 2023 року російські війська випустили по території України близько 3700 дронів типу «Шахед-131» та «Шахед-136»[16].
- Шахед-136
- IAI Harpy
- Бобер (БПЛА) — український аналог
- Морок (БПЛА) — український аналог
- ↑ а б A "Younger" Version Geran-1 (Shahed-131) Kamikaze Drone Spotted After Night Attack From Crimea | Defense Express. en.defence-ua.com (англ.). Архів оригіналу за 26 вересня 2023. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ а б в Russians began to use Shahed-131 kamikaze drones. mil.in.ua (англ.). 13 жовтня 2022. Архів оригіналу за 27 березня 2023. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Джеремі Бінні (29 вересня 2022). Ukraine conflict: Details of Iranian attack UAV released. Janes (англ.). IHS. Архів оригіналу за 29 вересня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.
- ↑ Russia's Iranian Shahed-131 Drones Have US-Made Components – UAS VISION (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ а б Iranian Missiles Threaten To Boost Russia's Deadly Air Campaign In Ukraine. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Архів оригіналу за 1 листопада 2023. Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ Ігор Коссов (24 жовтня 2022). How Russia uses Iranian drones to try to overwhelm Ukraine's air defense. The Kyiv Independent (англ.). Архів оригіналу за 1 січня 2023. Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ а б Максим Панасовський. The AFU captured a kamikaze drone Shahed-131 - a smaller version of Shahed-136, weighing 135 kg, warhead weighing 15 kg and a launch range of 900 km. gagadget.com (англ.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2022. Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ ОЗБРОЄННЯ №29. Шахед-136. (укр.), архів оригіналу за 23 січня 2023, процитовано 23 січня 2023
- ↑ Takeaways from Iranian National Aerospace Exhibition 2014. www.uskowioniran.com (англ.). 25 листопада 2014. Архів оригіналу за 28 вересня 2023. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ а б Mehdi H. [@mhmiranusa] (19 грудня 2019). New pictures by @Reuters from US report to @UN Security Council on the UAV used for Aramco attack in Abqaiq. Shows its engine & vertical gyro compared to the ones from Iranian Shahed-123 UAV and a far picture of that delta wing UAV in an IRGC exhibition. https://t.co/kJrMtb7goz (Твіт) (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 2 грудня 2022 — через Твіттер.
- ↑ Прототип для Shahed-136 був створений у ФРН ще в 1980-х роках під назвою DAR | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 16 листопада 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
- ↑ An Advanced Radio Communication Device on American Processors Found in the Shahed-136. Defense Express (англ.). Київ. 6 жовтня 2022. Архів оригіналу за 19 жовтня 2022. Процитовано 19 жовтня 2022.
- ↑ а б Не тільки Shahed-136, з'явилось детальне дослідження ще одного іранського дрона камікадзе, який використовує РФ. Defense Express (укр.). Київ. Архів оригіналу за 19 жовтня 2023. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Russia’s Iranian-Made UAVs: A Technical Profile. www.rusi.orghttps (англ.). Архів оригіналу за 1 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
- ↑ Судячи з кількості дронів Shahed, які окупанти використали останніми днями, Росія отримала нову партію з Ірану – ISW. gordonua.com. Гордон. 31 грудня 2022. Архів оригіналу за 2 січня 2023. Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ Від початку вторгнення росіяни запустили по Україні 7 400 ракет і 3 700 дронів. babel.ua (укр.). 21 грудня 2023. Архів оригіналу за 21 грудня 2023. Процитовано 26 грудня 2023.
