Двигун Ванкеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роторно-поршневий двигун

Двигун Ванкеля — роторний бензиновий двигун, сконструйований німецьким інженером Феліксом Ванкелем (Felix Wankel, 1902-1988) у 1950-х. Працює за тим же принципом, що і чотиритактний бензиновий двигун, але такти проходять у різних секторах камери в просторі між стінками двигуна і трикутним поршнем-ротором. Двигун Ванкеля має простішу конструкцію і менші розміри, ніж поршневий чотиритактний двигун, при його використанні енергія обертання виникає відразу ж (без участі колінчатого вала).

Особливість двигуна — застосування тригранного ротора (поршня), що має вигляд трикутника Рело, що обертається усередині циліндра спеціального профілю, поверхня якого виконана по епітрохоїді (можливі й інші форми ротора і циліндра[1]).


Принцип дії[ред. | ред. код]

Цикл двигуна Ванкеля: впускання (блакитний), стиснення (зелений), робочий хід (червоний), випускання (жовтий)
Анімаційне зображення чотирьох тактів

Двигун Ванкеля використовує чотирьохтактний цикл:

І такт: Паливно-повітряна суміш через впускне вікно надходить до камери двигуна

ІІ такт: Ротор обертається та стискає суміш, що запалюється електричною іскрою

ІІІ такт: Продукти горіння тиснуть на поверхню ротора, передаючи зусилля на циліндричний ексцентрик

IV такт: Ротор, що обертається, витискує відпрацьовані гази у випускне вікно

Деталі двигуна[ред. | ред. код]

Головний вал з ротором—поршнем двигуна Wankel DKM54

Переваги[ред. | ред. код]

Мініатюрний двигун Ванкеля об'ємом 5 см³ для авіамоделей
  • На 30–40% менше деталей
  • Мала відносна вага
  • Компактність
  • Велика тяга та пружність
  • Можливість легкого переходу на водень
  • Нечутливість до гіроскопічного ефекту[2]

Недоліки[ред. | ред. код]

  • Неповне згоряння паливо-повітряної суміші
  • Зменшення економності
  • Недостатня чистота викидів
  • Неможливий дизельний РПД
  • Порівняно великі витрати мастила для змащування деталей
  • Необхідність додаткових заходів для усунення вібрації корпусу двигуна[2]

Використання[ред. | ред. код]

розроблено в компанії Be-Rex (Нідерланди))[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Різні варіанти конструкції роторно-поршневого двигуна Архівовано 4 жовтень 2011 у Wayback Machine. (англ.)
  2. а б в Слюсар, В.І. (2019). Пошук джерел сили. Проблемні аспекти енергетичного менеджменту транспортних платформ – з урахуванням основних трендів та підходів наукових структур НАТО.. Defense Express. - 2019, № 8 (серпень). с. 38 – 41. 

Посилання[ред. | ред. код]