Герусія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Герусія (дав.-гр. γερουσία від дав.-гр. γέρων — старий, старійшина) — рада старійшин у грецьких полісах, переважно дорійського походження.

Установа з такою назвою існувала ще за мікенської доби. На табличках пілоського архіву згадана ke-ro-si-ja[1] — рада старійшин, з якими радився староста сільської громади (басилей). З перетворенням басилеїв на царів, герусія набула рис аристократичної установи, яка обмежувала владу володаря, а після скасування в деяких полісах монархії зосередила в своїх руках вищу владу — урядову та судову.

У Спарті до її складу входили обидва царі і 28 геронтів віком від 60 років.

В Массалії герусія складалася з 15 осіб — звідси її друга назва, «Рада п'ятнадцяти». Зі свого складу массалійська герусія обирала трьох вищих посадовців — архонтів[2].

Існування герусій за архаїчної та класичної доби зафіксоване також на Криті[3], в Орхомені[4], в Еліді[5] та Коринфі[6].

За еліністичних часів герусії існували в Мантінеї та Мегалополі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. PY An 261
  2. Страбон. Географія, IV.1.5
  3. Аристотель. Політика, II. 1272a 35 ff.
  4. IG V. 345
  5. Аристотель. Політика, V. 1306a 13 — 19
  6. Діодор Сицилійський. XVI. 65