Пілос
| Пілос Πύλος |
|
|---|---|
|
|
|
| Координати: 36°54′ пн. ш. 21°41′ сх. д. / 36.900° пн. ш. 21.683° сх. д. | |
| Країна | Греція |
| Децентр. адміністрація | Адміністрація Пелопоннесу, Західної Греції та Іонічних островів |
| Периферія | Пелопоннес |
| Периф. одиниця | Мессенія |
| Колишні адмін. одиниці | |
| - Регіон | Пелопоннес |
| - Ном | Мессенія |
| Площа | |
| - Повна | 143,91 км² |
| Висота над р.м. | 3 м |
| Населення (2001[1]) | |
| - Усього | 5402 |
| Часовий пояс | EET/EEST (UTC+2/3) |
| Поштовий код | 240 01 |
| Телефонний код(и) | 27230 |
| Авто | KM |
Пілос (грец. Πύλος) — грецьке місто на півострові Пелопоннес, у номі Мессенія. За 17 км на північ від міста, поблизу пагорба Ано-Енгліанос, є залишки однойменного давньогрецького поселення. Під час франкократії та венеційського панування було відоме під назвами Наварино (італ. Navarino) і Дзонкйо (італ. Zonchio або Zonklon).

За мікенської доби Пілос був потужним міським центром, резиденцією легендарного царя Нестора. Розкопками греко-американської експедиції під керівництвом Константіноса Куруніотіса і Карла Блегена в 1939 році і з 1952 на акрополі досліджені залишки великого палацового комплексу, зведеного у XII ст. до н. е. і який загинув, імовірно, від пожежі близько 1200 до н. е. Відкрито також близько 40 приміщень — житлових, господарських, а також парадних з мегаронами. Стіни деяких приміщень були прикрашені багатим фресковим живописом. Серед численних знахідок (кераміка, знаряддя праці, прикраси із дорогоцінних металів і бронзи та ін.) особливий інтерес являють понад 600 глиняних табличок із текстами, написаними лінійним письмом Б. Нижче укріпленого стінами акрополя досліджені залишки міста, а за його межами відкриті царські поховання у толосах і некрополь містян. Загалом виявлено місце розташування архаїчного Пілоса (Pu-ro линейного письма Б) — на пагорбі Енгліанос, за кілька кілометрів від піщаного берега в районі Корифасії.

За текстами табличок простежується розподіл Пілоського царства на великі «провінції»: «з цього бік Айгелеона» і «з іншого боку Айгелеона». Кордоном між ними служила гірське пасмо (Айгелеон), що простяглася з півночі на південь на схід від Пілоса та його культового центру Сфагіанеса (Pa-ki-ja-ne). «Провінції», у свою чергу, поділялися на 16 «адміністративних районів»[2]. Кордоном з царством Лакедемон були гори Тайгет.
Після дорійського завоювання Пілос відомий як поліс, головний порт Мессенії. У другій половині VII ст. до н. е. місто захопили спартанці. У 425 до н. е., після великої морської битви, Пілос тимчасово опинився під владою афінян. Втім, Фукідід зазначає, що місто на той час вже було покинутим.
Сучасний Пілос розташований у Наваринській бухті — одній з найзручніших у Середземномор'ї. Наварином (італ. Navarino) місто почали називати венеційські, генуезькі та інші італійські мореплавці. У місцевому побуті також поширена назва Неокастро.
Біля Пілоса (Дзонкйо, Наварино) відбулися такі морські битви:
- Битва при Пілосі 425 року до н. е. — між флотами Афін та Спарти.
- Битва при Дзонкйо 1499 року — в ході Другої Османсько-венеційської війни між флотами Венеційської республіки та Османської імперії.
- Наваринська битва 1827 року — в ході Грецької війни за незалежність.
| Рік | Місто | Муніципалітет |
|---|---|---|
| 1981 | 2,594 | - |
| 1991 | 2,014 | 5,340 |
| 2001 | 2,104 | 5,402 |
- ↑ Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
- ↑ Castleden R. Mycenaeans. — L.; N.Y., 2005. — XIV, p. 12–13, 81
- Гомер. Одіссея / переклад із давньогрецької Б. Тена. Київ: Дніпро, 1963.
- Пілос [Архівовано 1 липня 2010 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пілос
