Глухота (фільм)
 | Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (червень 2018) |
Глухота | |
|---|---|
 Міжнародний постер | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Мирослав Слабошпицький |
| Продюсер | Денис Іванов |
| Сценарист | Мирослав Слабошпицький |
| У головних ролях |
Олександр Фомічов Сергій Гаврилюк Дмитро Сокол |
| Оператор | Дмитро Санніков |
| Кінокомпанія | Arthouse Traffic |
| Тривалість | 11 хвилин |
| Мова | Українська жестова мова |
| Країна |
 Україна |
| Рік | 2010 |
| Кошторис | €300 |
| IMDb | ID 1606227 |
«Глухота» — український короткометражний фільм українського режисера Мирослава Слабошпицького про проблему глухонімих українців.[1][2]
Сюжет[ред. | ред. код]
Київ, сьогодення. Під будинком-інтернатом капітан міліції силоміць затягує глухонімого підлітка в машину. Грюкають двері і намертво перекривають шлях до можливого порятунку. Наляканий хлопчик опиняється у пастці. За відмову співпрацювати з органами інший правоохоронець накидає йому на голову поліетиленову торбину. Допотопні радянські «Жигулі» мало не розвалюються від старості. Мотор спеціально не вимикають, і він жахливо тарабанить на всю вулицю. Підліток щосили пручається, його жорстоко б'ють двоє дебелих перевертнів у погонах і зовсім знесиленого таки змушують написати у блокноті потрібну їм адресу…
Цей сюжет ліг в основу 11-хвилинної короткометражки «Глухота» Мирослава Слабошпицького з циклу «Мудаки. Арабески». Ідею відзняти картину із життя глухонімих режисер виносив 12 років. А відзняв все й одразу за один-єдиний день. Переповнена зала берлінського кінотеатру «Сінемакс», де фільм продемонстрували першим з п'яти інших номінантів, почула лише глибоку реалістичну мову кадрів. У картині спеціально нема ані слів, ані музики чи титрів.
Актори[ред. | ред. код]
- Олександр Фомічов
- Сергій Гаврилюк
- Дмитро Сокол
Виробництво[ред. | ред. код]
«Просто я дуже хотів зробити кіно без слів, тому що, як ви знаєте, люди спілкуються не словами, а емоціями, якимось іншими речами. Це для мене принципова річ, і я радий, якщо мені це вдалося», — розповів «Німецькій хвилі» Мирослав Слабошпицький. Режисерові вже другий рік поспіль випала честь представляти на Берлінале Україну в конкурсній програмі. Торік це була короткометражна стрічка «Діагноз».
Якщо бюджет «Діагноза» становив 30 тисяч доларів, то на «Глухоту» було витрачено лише 300 євро, додає Слабошпицький і наголошує, що державною допомогою в обох випадках, на жаль, і «не пахло». Усього на Берлінале «Глухоту» показали ще тричі.
Реліз[ред. | ред. код]
Світовий показ стрічки розпочався 13 лютого 2010 року у Німеччині на Міжнародному Берлінському кінофестивалі.[3][4] Згодом фільм також було представлено 18 лютого 2011 року у Великій Британії (Glasgow Short Film Festival) та 2 липня 2011 у Польщі (Lubuskie Film Summer).
Номінації[ред. | ред. код]
- Номінація: «Золотий Ведмідь» Берлінського міжнародного кінофестивалю за найкращий короткометражний фільм.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фільм Мирослава Слабошпицького «Глухота» покажуть на Роттердамському кінофестивалі — NewsRU, 16 грудня 2010
- ↑ «Глухота» Мирослава Слабошпицького з проекту «Мудаки. Арабески» на кінофестивалі у Хорватії [Архівовано 25 лютого 2017 у Wayback Machine.] — Кіноколо, 03.08.2010
- ↑ Український Фільм «Глухота» Залишився Без Нагород На «Берлінале» [Архівовано 25 лютого 2017 у Wayback Machine.] — ТСН, 18 лютого 2010
- ↑ На Берлінале побачили українську «Глухоту» [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.] // dw.de — Андрій Вовк / 14.02.2010
Посилання[ред. | ред. код]
- Глухота на сайті IMDb (англ.)
- Глухота на офіційному youtube-каналі Артхаус Трафік
- Глухота [Архівовано 30 серпня 2018 у Wayback Machine.] на офіційному сайті альманаху «Мудаки. Арабески»
|
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття про український фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
