Головатий Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Головатий Микола Федорович
Народився26 серпня 1943(1943-08-26) (81 рік)
Гребінки, Васильківський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова
Науковий ступіньдоктор політичних наук
ПартіяКПРС
Нагороди
Заслужений працівник освіти України

Микола Федорович Головатий (нар. 26 серпня 1943, с. Гребінки, Васильківський район, Київська область)  — український політик. Колишній заступник Міністра України у справах сім'ї та молоді (1996—1998). Проректор МАУП, доктор політичних наук (1996), професор.

Дійсний член Міжнародної Кадрової Академії (1997). Дійсний член Академії соціальних технологій і місцевого самоврядування (Росія). Член-кореспондент Української Академії політичних наук. Заслужений працівник народної освіти України (1995).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився: 26 серпня 1943 року в селі Гребінки Васильківського району Київської області, українець. Батько загинув на війні, мама — пенсіонерка.

Освіта:

Професійна кар'єра
У 1968—1971 рр. — завідувач сектору, завідувач відділу пропаганди Одеського областного комітету ЛКСМУ.

У 1971—1980 рр. — інструктор, завідувач відділу студентської молоді, член ЦК ЛКСМУ.

У 1980—1987 рр. — старший викладач, заступник завідувача, завідувач кафедри комсомольського будівництва Республіканської комсомольської школи при ЦК ЛКСМУ. У 1987—1991 рр. — старший викладач, виконувач обов'язків доцента, доцент ВПШ при ЦК КПУ.

У 1991—1996 рр. — заступник директора з наукової роботи Українського НДІ проблем молоді.

У 10.1996-11.1998 рр. — заступник Міністра Міністерства України у справах сім'ї та молоді.

11.1998-01.1999 рр. — керівник Управління гуманітарної політики Адміністрації Президента України.

Кандидат історичних наук (1980), доцент. Доктор політичних наук (1996), професор. Докторська дисертація: «Формування державної молодіжної політики у сучасній Україні: політичний аналіз».

Голова правління Конфедерації недержавних вищих закладів освіти України (з 1999 р.), член наукової ради Української академії державного управління при Президентові України, член Координаційної ради боротьби з наркоманією при КМ України, консультант Комітету ВР України з питань науки і освіти. Проректор МАУП з наукової роботи.


Кандидат у майстри спорту з легкої атлетики. Лауреат республіканських конкурсів самодіяльного мистецтва.

Державні нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений 5-ма медалями.

Праці

[ред. | ред. код]

Автор (співавтор) понад 120 наукових праць, а також близько 20 повістей і оповідань, зокрема книг:

  • «Студент: путь к личности» (1982),
  • «Юноше, обдумывающему житье» (1987),
  • «Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення» (1993),
  • «Політична культура сучасної молоді» (1996),
  • «Социология молодежи» (1999),
  • «Професія політик» (2000),
  • «Політична психологія» (2001),
  • «Мистецтво політичної діяльності.» — К., 2002;
  • «Навчи себе сам» — К., 2002;
  • «Демократія: історія, теорія, практика» — К., 2011
  • «Людина і політика» — К., 2012
  • «Політичне життя» — К., 2013

Посилання

[ред. | ред. код]