Гонцош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гонцош
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Хустський район
Громада Горінчівська сільська громада
Основні дані
Населення 58
Поштовий індекс 90426
Телефонний код +380 3142
Географічні дані
Географічні координати 48°20′58″ пн. ш. 23°31′10″ сх. д. / 48.34944° пн. ш. 23.51944° сх. д. / 48.34944; 23.51944Координати: 48°20′58″ пн. ш. 23°31′10″ сх. д. / 48.34944° пн. ш. 23.51944° сх. д. / 48.34944; 23.51944
Середня висота
над рівнем моря
423 м
Місцева влада
Адреса ради 90426, с. Березово, 771
Карта
Гонцош. Карта розташування: Україна
Гонцош
Гонцош
Гонцош. Карта розташування: Закарпатська область
Гонцош
Гонцош
Мапа
Мапа

Го́нцошсело в Україні, у Закарпатській області, Хустському районі, входить до складу Горінчівської сільської громади.

Перша згадка у 1898 Gancas. Зміна назв: 1907, 1918 Ganczos, 1944 Goncos, Гонцошъ, 1983 Гонцош.

Гонцощ походить від слова "гонити кіз". Це один з найвіддаленіших присілків Березова.

Гонцош утворився після захоплення татарами українських земель. Татарин, зайнявши село, розігнав своїх кмитів (слуг) у різні кінці села. Один з них Гонцик Іван оселився на горі, де зараз знаходиться Гонцош. Там побудував невеличкий будинок. Сім'я Гонцок розводила двець, кіз, корів; доглядала ліси, які належали панові. Від назви Гонцика пішла назва Гонцош.

Після австро-угорської війни всіх жителів Гонцоша було виселено з гір, у тому числі й Гонцика з родиною. Пізніше там оселився Фучко, який згодом зробив дорогу з верхньої частини Гонцоша аж до річки Ріка (зараз цю дорогу називають Фучковою).

Гонцош ділиться на дві частини - Гонцош і Товстий.

В присілку Гонцош знаходиться невелика капличка, у якій раз на рік відбувається богослужіння.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Відсоток
українська 100%

Туристичні місця[ред. | ред. код]

- гора Лак

- Фучкова дорога

Посилання[ред. | ред. код]

Погода в селі [Архівовано 5 березня 2008 у Wayback Machine.]


  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних