Гострячка довгозубчаста
| Гострячка довгозубчаста | |
|---|---|
_1542.JPG)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
| Клас: | Jungermanniopsida |
| Порядок: | Юнгерманіальні (Jungermanniales) |
| Родина: | Lophoziaceae |
| Рід: | Гострячка (Lophozia) |
| Вид: | L. longidens
|
| Біноміальна назва | |
| Lophozia longidens (Lindb.) Macoun
| |
Гострячка довгозубчаста (Lophozia longidens) — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales)[1].
Вид вважається синонімом до Lophoziopsis longidens (Lindb.) Konstant. & Vilnet
Батьківщиною є Європа, Північна Америка[2].
Росте в помірно сухих або помірно вологих, від світлих до частково затінених, з низьким вмістом вапна, кислих місцях на скелях, у щілинах газону, на корі дерев і відкритих коренях і рідко на мертвій деревині.
Вид утворює зелені або коричнево-зелені килимки, які виглядають червонувато-коричневими через численні тільця для розмноження. Рослини 1-2 см завдовжки і до 1,5 мм завширшки, лежать, кінці пагонів піднімаються. Щільні, косі, виступаючі та спрямовані вперед листки мають яйцювату чи прямокутну форму. У верхній третині вони поділяються на дві рогоподібні частки з розрізом від прямокутної до півмісяцевої. Клітини листків тонкостінні, кути клітин трохи потовщені. Кожна клітина містить від 7 до 14 масляних тілець. Підлистки відсутні. Статевий розподіл дводомний. Спорогони зустрічаються (дуже) рідко. Виводкові тіла майже завжди утворюються у великій кількості на кінчиках самих верхніх листків; вони червонувато-коричневі, багатокутні та одно-двоклітинні.
- ↑ Lophozia longidens. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 14.02.2024.
- ↑ Lophozia longidens. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 14.02.2024.
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
- Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
- Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.
| |||||||||||