Грабівка (Житомирський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Грабівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Рада/громада Станишівська сільська громада
Код КОАТУУ 1822087902
Основні дані
Населення 21
Площа 4,61 км²
Густота населення 4,56 осіб/км²
Поштовий індекс 12492[1]
Телефонний код +380 412
Географічні дані
Географічні координати 50°11′22″ пн. ш. 29°02′54″ сх. д. / 50.18944° пн. ш. 29.04833° сх. д. / 50.18944; 29.04833Координати: 50°11′22″ пн. ш. 29°02′54″ сх. д. / 50.18944° пн. ш. 29.04833° сх. д. / 50.18944; 29.04833
Середня висота
над рівнем моря
184 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Кооперативна, 3, с. Станишівка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12430;
староста — вул. Канарських, 32, с. Туровець, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12435; тел. 49-88-35
Карта
Грабівка. Карта розташування: Україна
Грабівка
Грабівка
Грабівка. Карта розташування: Житомирська область
Грабівка
Грабівка
Мапа

Гра́бівка — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 21 особу.

Географія[ред. | ред. код]

У селі річки Грабівка і Грабовець впадають у Ів'янку, праву притоку Тетерева.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році село Котелянської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 40 верст, від волості 13. Дворів 33, мешканців 169[2].

Колишня назва — Велика Грабівка.

В ніч на 22 листопада 1921 р. через Велику Грабівку, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

До 19 липня 2016 року село входило до складу Туровецької сільської ради Житомирського району Житомирської області[3].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 21 особу, з них 80,95 % зазначили рідною українську мову, а 19,05 % — російську[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.
  • Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.

Посилання[ред. | ред. код]