Житомирський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Житомирський район
Coat of Arms of Zhytomyr raion.png Flag of Zhytomyrskiy Raion in Zhytomyr Oblast.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Житомирська область
Код КОАТУУ: 1822000000
Утворений: 1928
Населення: 71532 (на 1.01.2018)
Площа: 1441 км²
Густота: 49,6 осіб/км²
Тел. код: +380-412
Поштові індекси: 12401—12464
Населені пункти та ради
Районний центр: Житомир
Селищні ради: 1
Сільські ради: 30
Смт: 3
Села: 87
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Л. Українки, 1, 42-47-00
Веб-сторінка: Житомирська РДА
Голова РДА: Микитюк Сергій Михайлович
Голова ради: Крутій Сергій Григорович
Мапа

Commons-logo.svg Житомирський район у Вікісховищі

Жито́мирський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у Житомирській області, районний центр розташований у Житомирі. Населення становить 70 140 осіб (на 1.08.2013). Площа — 1441 км². Утворено 1928 року.

Географія[ред. | ред. код]

Район межує з Пулинським, Черняхівським, Коростишівським, Андрушівським, Бердичівським, Чудновським і Романівським районами, а також з містом Житомиром (яке не входить у Житомирський район, хоч і є його центром).

Територія району становить 144143 га, або 4,8 % території області. Район лежить у двох ґрунтовно-кліматичних зонах. Південна частина відноситься до лісостепу, а північна — до Полісся.

Головні річки — Тетерів, Гуйва (річка), Гнилоп'ять, Кам'янка, р. Шийка, Бобрівка. Протяжність р. Тетерів у межах району 43,9 км, р. Гуйва — 20,0 км, р. Гнилоп'ять — 18,2 км.

На території району розміщено 4 водосховища: Відсічне (с. Тетерівка), Денишівське (с. Дениші), Млинище (с. Млинище), Ліщинське (с. Ліщин). Загальна площа водного дзеркала цих водосховищ становить 475 га, корисна ємність — 19,89 млн м³.

Історія[ред. | ред. код]

22 листопада 1921 р. через Грабівку, Луку, Городище, Залізню теперішнього Житомирського району, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

Район раніше називався Троянівський з 1928 р. (центром якого було селище Троянів), а пізніше перейменований у Житомирський з 1939 р.

На початку 60-х років його реорганізовують — територія і населені пункти переходять в основному до Коростишівського територіального управління, решта до Бердичева. 4 серпня 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР було знову відновлено Житомирський район з адміністративним та культурним центром у м. Житомирі.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду і 30 сільських рад, які об'єднують 90 населених пунктів та підпорядковані Житомирській районній раді. Адміністративний центр — місто Житомир[1].

Серед населених пунктів 3 селища міського типу: Озерне, Гуйва та Новогуйвинське. До районної ради обрано 62 депутати, до місцевих рад — 507.

Населення[ред. | ред. код]

Населення району становить 68,5 тис. чоловік (2006), у тому числі в місцевих умовах проживають до 300 тис. Усього нараховується 90 населених пунктів.

Етнічний склад населення району на 2001 рік був такий:

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Житомирського району були створені 72 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 67,51 % (проголосували 36 151 із 53 550 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,89 % (23 097 виборців); Юлія Тимошенко — 11,96 % (4 323 виборців), Олег Ляшко — 7,34 % (2 653 виборців), Анатолій Гриценко — 4,48 % (1 619 виборців), Сергій Тігіпко — 3,25 % (1 174 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,26 %.[3]

Транспорт[ред. | ред. код]

Основний транспортний вузол зв'язку розташований в м. Житомир, де перетинаються залізничні й автомобільні шляхи.

Залізничний вузол має п'ять напрямків: Коростень, Коростишів, Фастів, Бердичів, Новоград-Волинський. Щільність залізничних шляхів сполучення становить 71 км/тис. м².

Територією району проходять:

Загальна протяжність автомобільних шляхів на території району 492 км, з них з твердим покриттям — 346,8 км.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний устрій Амвросіївського району на сайті Верховної Ради України
  2. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
  3. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-17. 

Посилання[ред. | ред. код]

http://ztrada.gov.ua/


Пулинський район Черняхівський район
Романівський район Коростишівський район
Чуднівський район Бердичівський район Андрушівський район