Гранична рівновага гірських порід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Грани́чна рівнова́га гірськи́х порі́д (рос. предельное равновесие горных пород, англ. ultimate rock equilibrium; нім. Grenzgleichgewichtzustand m des Gebirges) — стан гірського масиву, при якому напруження в гірських породах досягають межі міцності і утворюється одна або декілька поверхонь ковзання.

Гранична рівновага гірських порід (відрив, скол, зсув) визначається видом напруженого стану, орієнтуванням напружень гірських порід в масиві, параметрами опору порід руйнуванню.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]