Грецька ліга за права жінок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грецька ліга за права жінок
грец. Σύνδεσμος για τα Δικαιώματα της Γυναίκας
Країна  Греція

Грецька ліга за права жінок (грец. Σύνδεσμος για τα Δικαιώματα της Γυναίκας) — грецька феміністична організація, заснована в 1920 році в Афінах для просування політичних прав жінок, включаючи виборче право. Приєднана до Міжнародного альянсу жінок, організація продовжує діяти і сьогодні.[1][2]

Передумови[ред. | ред. код]

З моменту здобуття незалежності Греції в 1828 р. було вжито низку ініціатив на підтримку жінок, особливо в галузі освіти. У 1872 році Калліопі Кехаджіа (1839—1905) заснував Товариство сприяння жіночій освіті. Каллірой Паррен (1861—1940) заснував Союз емансипації жінок у 1894 році та Союз грецьких жінок у 1896 році, хоча обидва уникали суперечливої теми виборчого права для жінок. Національна рада грецьких жінок, яка включає близько п'ятдесяти благодійних асоціацій для жінок та дітей, була заснована в 1911 році. Прогрес на освітньому фронті був досягнутий з прийняттям жінок до Афінського університету та в створенням ліцею грецьких жінок (Lykeion ton Ellinidon) у 1911 р. — асоціації, яка прагне відродити славне минуле Греції. Лише у 1920 році Авра Теодоропулу заснувала Грецьку лігу за права жінок, спеціально вимагаючи прогресу у політичних правах та виборчому праві.[3][2]

Історія[ред. | ред. код]

Ліга була особливо активною у 1920-х, 1930-х та 1950-х роках, коли змогла добитись скасування дискримінаційних законів та досягнення прогресу в сімейному законодавстві. У 1982 році було створено Центр документації та вивчення жіночих проблем. Феміністичний журнал Жіноча боротьба видається організацією з 1923 року, в рік, відтоді як вона приєдналася до Міжнародного альянсу жінок.[1]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б Greek League for Women's Rights. EIGE. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 23 травня 2017.
  2. а б Bacchetta, Paola; Power, Margaret (2002). Right-wing Women: From Conservatives to Extremists Around the World. Psychology Press. с. 116–. ISBN 978-0-415-92778-9.
  3. Rappaport, Helen (2001). Encyclopedia of Women Social Reformers. ABC-CLIO. с. 529–. ISBN 978-1-57607-101-4. Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 31 березня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]