Григор'єв Герман Германович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герман Григор'єв
Особові дані
Народження 13 листопада 1939(1939-11-13)
Свердловськ, СРСР
Смерть 26 жовтня 2015(2015-10-26) (75 років)
Київ, Україна
Позиція нападник, хокейний арбітр
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1956–1960  «Спартак» (Свердловськ) ? (22)
1959–1961  ЛІІЗТ (Ленінград) ? (19)
1961–1964  «Локомотив» (Москва) ? (20)
1964–1968  «Динамо» (Київ) 147 (38)
1968–1969  «Хімік» (Дніпродзержинськ) ? (12)
1969–1970  «Динамо» (Київ) 40 (5)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Герман Германович Григор'єв (13 листопада 1939, Свердловськ, СРСР — 26 жовтня 2015[1]) — радянський хокеїст і спортивний арбітр. Суддя міжнародної категорії. Тривалий час працював у Національному транспортному університеті.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вихованець свердловської хокейної школи. Три сезони грав за місцеву команду майстрів «Спартак»[2]. У першій половині 60-х років захищав кольори команди Ленінградського інституту інженерів залізничного транспорту і московського «Локомотива». 1964 року переїхав до України, виступав за київське «Динамо». Один сезон провів у дніпродзержинському «Хіміку» (друга ліга). Всього у вищій лізі чемпіонату СРСР провів 12 сезонів (87 закинутих шайб). У складі студентської збірної СРСР здобув золоту нагороду на Універсіаді-1966 в Італії і срібну — на Універсіаді-1962 у Швейцарії[3]. На початку 70-х років грав на аматорському рівні за команду заводу «Червоний екскаватор»[4].

У 70-80 роках виходив на льодові арени як хокейний суддя. Зокрема відомо, що за підсумками сезону 1980/1981 Федерація хокею СРСР включила Германа Григор'єва до десятки найкращих арбітрів[5]. Також відомо, що після сезону 1983/1984 його доробок у вищій лізі складав 114 матчів[6]. Отримав міжнародну категорію.

1969 року закінчив Київський автомобільно-дорожній інститут за спеціальністю інженер-механік. Після завершення ігрової кар'єри працював на кафедрі, яка в різний час називалася «Автомобілі», «Автомобілі і трактори», «Автомобілі і двигуни». Спочатку обіймав посаду старшого наукового співробітника, згодом — завідувача навчальної та науково-дослідницької лабораторії кафедри. Розробник нового експериментального обладнання лабораторії кафедри, ентузіаст використання нових методів досліджень в автомобільній галузі. Значна частина стендів та установок лабораторії для виконання наукових досліджень та проведення лабораторних робіт виготовлена за його безпосередньої участі.

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Чемпіон Універсіади (1): 1966
  • Віце-чемпіон Універсіади (1): 1962

Статистика

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Ліга І Г П О ШХ
1956-57 «Спартак» (Свердловськ) вища - 0 - - -
1957-58 «Спартак» (Свердловськ) вища - 6 - - -
1959-60 «Спартак» (Свердловськ) вища - 16 - - -
ЛІІЗТ (Ленінград) вища - 7 - - -
1960-61 ЛІІЗТ (Ленінград) вища 12 12 - - -
1961-62 «Локомотив» (Москва) вища 23 9 2 11 4
1962-63 «Локомотив» (Москва) вища 22 5 1 6 6
1963-64 «Локомотив» (Москва) вища - 6 - - -
1964-65 «Динамо» (Київ) перша 38 17 4 21 26
1965-66 «Динамо» (Київ) вища 29 3 2 5 12
1966-67 «Динамо» (Київ) вища 40 6 1 7 6
1967-68 «Динамо» (Київ) вища 40 12 1 13 18
1968-69 «Хімік» (Дніпродзержинськ) друга - 12 - - -
1969-70 «Динамо» (Київ) вища 40 5 - - -

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Григор'єв Герман Германович. Галерея вшанування фундаторів та розбудовників Національного транспортного університету. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  2. 13 листопада в історії «Автомобіліста» [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. История украинского хоккея: интересные факты (часть 1) (російська) . Украинская хоккейная лига. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
  4. «Красный Экскаватор» Киев — 1979-80 гг (російська) . Хоккей УССР. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  5. Хокей-81/82. Довідник-календар / Упорядник Герасименко Д. Ф. — Київ, «Здоров'я», 1981 — С. 28-29
  6. Хокей-84/85. Довідник-календар / Упорядник Герасименко Д. Ф. — Київ, «Здоров'я», 1984 — С. 22-23

Посилання

[ред. | ред. код]