Григорович Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Іванович Григорович
Василий Иванович Григорович
Vasiliy Ivanovich Grigorovich by Varnek.jpg
Василь Іванович Григорович (портрет у Російському музеї)
Народився 31 грудня 1786(1786-12-31)
м. Пирятин, Пирятинського повіту Київського намісництва
Помер 15 травня 1865(1865-05-15) (78 років)
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Діяльність український і російський мистецтвознавець та історик мистецтва
Відомий завдяки видавець часопису «Журнал изящных искусств»
Alma mater Київська Академія
Володіє мовами російська
Титул почесний членом РАН (1841)
Посада конференц-секретар і професор Академії мистецтв (Петербург)

Василь Іванович Григорович (рос. Василий Иванович Григорович; 1786, м. Пирятин, тепер Полтавська область, Україна) — український і російський мистецтвознавець та історик мистецтва українського походження, конференц-секретар і професор Академії мистецтв (Петербург), видавець часопису «Журнал изящных искусств». Обраний почесним членом РАН у 1841 році.

Біографія[ред. | ред. код]

Василь Іванович Григорович народився в Пирятині.

У 1803 році закінчив Київську академію.

Від 1824 року брав активну участь у роботі Товариства заохочування художників у Петербурзі.

Професор (з 1828 року) і конференц-секретар Петербурзької академії мистецтв.

З 1839 року — дійсний член Російської Академії, з 1841 року — почесний член РАН.

Майже щоліта В. І. Григорович приїжджав у Пирятин до матері, бував, зокрема, на хуторі Убіжиці, де гостював у батька Є. П. Гребінки, з яким підтримував товариські стосунки.

Видав перший у Росії художній часопис «Журнал изящных искусств» (1823, 1825).

Василь Григорович сприяв розвитку мистецької освіти в Україні, допомагав молодим українським художникам. Так, він брав активну участь у звільненні Тараса Григоровича Шевченка з кріпацтва. На згадку про день звільнення поет присвятив В. І. Григоровичу поему «Гайдамаки». 24 грудня 1843 року Т. Г. Шевченко відвідав у садибі матір Григоровича, про що повідомив його листом від 28 грудня. З посвятою В. І. Григоровичу Є. П. Гребінка видав у 1837 році «Рассказы пирятинца».

В. І. Григорович помер у 1865 році.

Джерела та посилання[ред. | ред. код]