Грищенко Петро Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грищенко Петро Семенович
Народився29 листопада 1931(1931-11-29)
село Новомихайлівка Уярського району, тепер Манського району Красноярського краю, Росія
Помер24 жовтня 2021(2021-10-24) (89 років)
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьросіянин
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
премія Ради Міністрів СРСР

Петро Семенович Грищенко (29 листопада 1931(19311129), село Новомихайлівка Уярського району, тепер Манського району Красноярського краю, Росія — 24 жовтня 2021) — радянський державний діяч, 1-й секретар Магнітогорського міського комітету КПРС Челябінської області, 1-й секретар Удмуртського обласного комітету КПРС. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 10—10-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Член-кореспондент Академії наук Удмуртської АРСР (1990).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині переселенців з України.

У 1949—1955 роках — студент Новосибірського інституту інженерів залізничного транспорту. Здобув спеціальність інженера шляхів сполучення.

У 1955—1956 роках — черговий по шляхах, черговий по станції, маневровий диспетчер станції Магнітогорськ-сортувальна Південно-Уральської залізниці.

Член КПРС з 1956 року.

У 1956—1958 роках — 1-й секретар Сталінського (Лівобережного) районного комітету ВЛКСМ міста Магнітогорська Челябінської області.

У 1958—1961 роках — секретар комітету ВЛКСМ Магнітогорського металургійного комбінату імені Леніна.

У 1961—1962 роках — начальник станції Магнітогорськ-сортувальна Південно-Уральської залізниці; заступник начальника дільниці залізничного транспорту Магнітогорського металургійного комбінату імені Леніна.

У 1962—1970 роках — заступник секретаря партійного комітету, у 1970—1979 роках — секретар партійного комітету Магнітогорського металургійного комбінату імені Леніна.

У 1979—1983 роках — 1-й секретар Магнітогорського міського комітету КПРС Челябінської області.

У листопаді 1983 — жовтні 1984 року — секретар Челябінського обласного комітету КПРС.

У жовтні 1984 — серпні 1985 року — 2-й секретар Челябінського обласного комітету КПРС.

У серпні — грудні 1985 року — інспектор ЦК КПРС.

13 грудня 1985 — 9 червня 1990 року — 1-й секретар Удмуртського обласного комітету КПРС.

З червня 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення.

З листопада 1991 по 2006 рік — директор, заступник директора навчально-методичного центру Удмуртскох республіканської ради профспілок (потім — Навчального центру профспілок Удмуртської Республіки).

З 2006 року — на пенсії в місті Іжевську Удмуртської Республіки.

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]