Грінчак Василь Якович
| Грінчак Василь Якович | |
|---|---|
| Народився |
26 червня 1928 або 1928[1] Тростянецький район, Вінницька область |
| Помер |
21 січня 1987 або 1987[1] Обухівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | перекладач |
| Галузь | творче та професійне письмоd[1], проза[1], поезія[1], дитяча та підліткова літератураd[1] і перекладацтво[d][1] |
| Знання мов | українська[1], російська[1] і білоруська[1] |
| Партія | КПРС |
Василь Якович Грінчак (нар. 26 квітня 1928, с. Китайгород, Тростянецький район, Вінницька область — 22 січня 1987, с. Копачів, Обухівський район, Київська область) — український письменник та перекладач.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в селі Китайгород, нині Тростянецького району Вінницької області.
Навчався в середній школі села Капустяни. Закінчив 1953 року Одеський університет. Працював у видавництвах «Молодь», «Веселка». Похований у Києві.
Творчість[ред. | ред. код]
Друкувався з 1953. Автор збірок «Мені не байдуже» (1956), «Неспокій» (1959), «Пам'ять серця» (1961), «Листи в безсмертя» (1973), «Вірність» (1979), «В промінні колоска» (1983), повісті «Позивні мужності» (1978) та інших.
Писав вірші та оповідання для дітей (книжки «Лебедятко», 1969; «Боцман Птаха», 1974; «Ясенець», 1976; «Цвіт від кореня», 1981; «Настині береги», 1984, та ін.). Перекладав твори російських («Шукачі пригод» К. Андрєєва, 1970) та білоруських письменників. У перекладі Грінчака вийшла збірка «Пісні Естонії» (1972).
Посилання[ред. | ред. код]
- Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1988. — Т. 1: А-Г. — С. 490–504. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт присвячений Васелеві Грінчакові [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Вірші Василя Грінчака [Архівовано 19 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Марина Грінчак, Слово про батька [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Марина Грінчак, Китайгородські історії.