Гумова змія
| ? | |
|---|---|
![]() Гумова змія | |
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Serpentes |
| Родина: | Удавові |
| Підродина: | Піщані удави |
| Рід: | Charina,Gray, 1849 |
| Вид: | Гумова змія |
| Біноміальна назва | |
| Charina bottae Blainville, 1835 | |
| Посилання | |
| Charina bottae | |
| Charina bottae | |
| 1056856 | |
| 174326 | |
| 62228 | |
| Fossilworks: | 155165 |
Гумова змія (лат. Charina bottae) — єдиний представник роду неотруйних змій Charina родини Удавові. Має 3 підвиди
Загальна довжина сягає 60—75 см. Голова невелика, яка вкрита зверху великими щитками. Голова плавно переходить у щільний тулуб. Хвіст короткий та тупий. Забарвлення одноманітне сірувато-буре.
Полюбляє хвойні ліси, рідколісся, чапараль, луки, савани, дотримуючись сухих місць. Зазвичай її знаходять під або в гнилій колоді чи пні, під каменями або в ущелинах або під корою мертвих повалених дерев. Висотний діапазон поширення: від рівня моря до 3050 м. Активна вночі. Харчується гризунами, ящірками, пташенятами.
При небезпеці згортається в щільну кулю, сховавши усередину голову. Нерідко вона застосовує і інший захисний прийом: притиснувши голову нерухомо до землі, піднімає свій тупий хвіст та поводить їм з боку в бік, як би «оглядаючись» навколо.
Це яйцеживородна змія. Щорічно самиця народжує 3—8 дитинчат завдовжки 15-20 см.
Мешкає у західних штатах США — від Каліфорнії до Монтани, на крайньому південному заході Канади.
- Charina bottae bottae
- Charina bottae umbratica
- Charina bottae utahensis
- Switak, Karl H. 1997. Zwergboas Nordamerikas: in Natur und Terrarium TI Magazin (138): 39-44
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Stebbins,R.C. 1985. A Field Guide to Western Reptiles and Amphibians, 2nd ed. Houghton Mifflin, Boston
