Перейти до вмісту

Гумова змія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?
Гумова змія
Гумова змія
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Підтип:Черепні (Craniata)
Інфратип:Хребетні (Vertebrata)
Клас:Плазуни (Reptilia)
Ряд:Лускаті (Squamata)
Підряд:Serpentes
Родина:Удавові
Підродина:Піщані удави
Рід:Charina,Gray, 1849
Вид:Гумова змія
Біноміальна назва
Charina bottae
Blainville, 1835
Посилання
Вікісховище:Charina bottae
Віківиди:Charina bottae
EOL:1056856
ITIS:174326
МСОП:62228
Fossilworks:155165

Гумова змія (лат. Charina bottae) — єдиний представник роду неотруйних змій Charina родини Удавові. Має 3 підвиди

Загальна довжина сягає 60—75 см. Голова невелика, яка вкрита зверху великими щитками. Голова плавно переходить у щільний тулуб. Хвіст короткий та тупий. Забарвлення одноманітне сірувато-буре.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Полюбляє хвойні ліси, рідколісся, чапараль, луки, савани, дотримуючись сухих місць. Зазвичай її знаходять під або в гнилій колоді чи пні, під каменями або в ущелинах або під корою мертвих повалених дерев. Висотний діапазон поширення: від рівня моря до 3050 м. Активна вночі. Харчується гризунами, ящірками, пташенятами.

При небезпеці згортається в щільну кулю, сховавши усередину голову. Нерідко вона застосовує і інший захисний прийом: притиснувши голову нерухомо до землі, піднімає свій тупий хвіст та поводить їм з боку в бік, як би «оглядаючись» навколо.

Це яйцеживородна змія. Щорічно самиця народжує 3—8 дитинчат завдовжки 15-20 см.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкає у західних штатах США — від Каліфорнії до Монтани, на крайньому південному заході Канади.

  • Charina bottae bottae
  • Charina bottae umbratica
  • Charina bottae utahensis

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Switak, Karl H. 1997. Zwergboas Nordamerikas: in Natur und Terrarium TI Magazin (138): 39-44
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
  • Stebbins,R.C. 1985. A Field Guide to Western Reptiles and Amphibians, 2nd ed. Houghton Mifflin, Boston