Гібернома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гібернома
Мікрофотознімок гіберноми (фарбування г-е).
Мікрофотознімок гіберноми (фарбування г-е).
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 D17 (ILDS D17.950)
МКХ-О: 8880/0
Гібернома у Вікісховищі?

Гіберно́ма — доброякісна пухлина, що утворюється з бурої жирової тканини.[1] Гібернома — рідкісна пухлина, вперше описана Gery в 1914 році.

Клінічна картина[ред. | ред. код]

Гібернома — характеризуєтья повільним ростом, щільною конститенцією, безболісна та локалізується в підшкірних тканинах. В м'язах діагностується рідко.

Цитологічна картина[ред. | ред. код]

Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія демонструє малі, круглі коричневі жироподібні клітини з однаковими невеликими цитоплахзматичними вакуолями та правильної форми круглим ядром.

Патологічна анатомія[ред. | ред. код]

Гібернома визначається у вигляді вузлового утворення. Вузол складають часточки, що утворюють круглі або полігональні клітини. Ці клітини мають жирові вакуолі, завдяки яким ці клітини характеризуються зернистою або пінистою цитоплазмою.
Виділяють 4 патогістологічні типи гіберноми:

  1. Часточковий тип. Характеризується різними рівнем диференціації клітин, що можуть бути круглими, овальними з гранулярними еозинофільними клітинами та добреокресленими мембранами, що перемішані з мультивакуольними жировими клітинами. При цьому типі клітин визначається центрально розташоване ядро без ознак плеоморфізму
  2. Міксоїдний варіант: вільний, базофільний матрикс з товстою фіброзною перегородкою та пінисті гістіоцити
  3. Ліпомоподібний варіант: одновакуольні ліпоцити з ізольованими гіберномоцитами
  4. Веретеноклітинний варіант: Веретеноклітинна ліпома, що комбінується з гіберномою

Імуногістохімія[ред. | ред. код]

При імуногістохімічному дослідженні, гібернома демонструє позитивну експресію протеїну S100 до 80% клітин, а також позитивну експресію цитозолю з CD31. Протеїн UCP1, що є мітохондріальним протеїном бурої жирової тканини також демонструє позитивну імуноекспресію.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Струков А.И.; Серов В.В. (2010). Патологическая анатомия (русский) (вид. 5). РФ: Литтерра. с. 880.