Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія
Adenoid cystic carcinoma cytology.jpg
Мікрофотознімок цитологічного зразка слинної залози, в якому спостерігаються ознаки цистаденокарциноми. Фарбування за Папаніколау.
MeSH: D044963
Інші коди:  —

Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ) — це діагностична процедура, суть якої полягає у отриманні клітин з підозрілого новоутворення[1] та виконання мікроскопічного дослідження цих клітин.

Технічно, ця діагностична процедура передбачає введення тонкої голки через шкіру в підозріле утворення, аспірування клітин з цього утворення за допомогою шприца, подальша фіксація з цитологічним фарбуванням отриманого аспірату та дослідження за допомогою мікроскопії. Ще одним можливим варіантом дослідження отриманого зразка може бути ізоляція ДНК або РНК для молекулярно-генетичного тестування.

ТАПБ вважається безпечним та малотравматичним методом діагностики, у порівнянні з відкритою біопсією та характеризується низьким рівнем можливих ускладнень.

Показання[ред. | ред. код]

Виконання ТАПБ показана в наступних випадках:

  1. Наявність пухлинного утворення неясного генезу.
  2. Біопсія пухлини, діагноз якої підтверджений. Біопсія в такому випадку проводиться для оцінки ефективності проведеного лікування.

Коли пухлину можна промацати, біопсія зазвичай проводиться цитопатологом[en] або хірургом. В цьому випадку процедура, як правило, швидка й проста. В іншому випадку, воно може бути виконана інтервенційним радіологом, лікарем з професійною підготовкою у виконанні такої біопсії з використанням рентгену або ультразвуку для точного визначення місця взяття біопсії. В цьому випадку процедура може потребувати більш ретельної підготовки і більшого часу виконання.

Крім того, тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія є головним методом, використовуваним для біопсії хоріона[en],[2] а також для багатьох типів біологічних рідин.

Він також використовується коли беруться пункції з ультразвуковим наведенням у таких випадках, як абсцес молочної залози,[3] кісти молочної залози, і сіроми[en].[4]

Підготовка[ред. | ред. код]

Перед проведення процедури можливо доведеться застосувати деякі препарати.

Перед початком процедури можливе вимірювання життєво важливих показників (пульс, артеріальний тиск, температура тощо). Для пацієнтів з підвищеною тривожністю можна зробити внутрішню ін'єкцію седативного препарату. Для пацієнтів з меншою тривожністю, можливе призначення пероральних препаратів (Валіум) перед процедурою.

Процедура[ред. | ред. код]

Проведення ТАПБ підозрілого утворення молочної залози.

Перед проведенням ТАПБ шкіра в ділянці вводу голки обробляється розчином антисептика, в деяких випадках проводиться анестезія цієї ділянки місцевими анестетиками. Підозріле утворення локалізується за допомогою пальпації або під контролем УЗД, що є більш точним та найчастіше використовуваним підходом в наш час. Після локалізації утворення, в ділянку його проекції на шкіру вводиться тонка голка дуже малого діаметра, з подальшим її просуванням в паренхіму підозрілої маси, на кінець голки під'єднується шприц та виконується аспірація. Для ефективного результату, процедуру виконують 3 рази, таким чином отримується 3 фракції біоптатів.

Критика[ред. | ред. код]

Дослідження 2004 року, показало, що в одному випадку пункційна біопсія пухлини печінки призвела до поширення раку на шляху голки і було зроблено висновок, що пункційна біопсія, була небезпечною і непотрібною. Згодом, висновки, зроблені у цій статті зазнали суттєвої критики.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аветисьян И. Л., Самойлов А. А., Гульчий Н. В., Яровой А. О. (2002). Аспирационная биопсия щитовидной железы: клинические аспекты цитологических исследований. Український медичний часопис 3 (29): 121–26.  (рос.)
  2. Chorionic villus sampling and amniocentesis: information for you Архівовано 3 вересень 2011 у Wayback Machine. from Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. Date published: 01/06/2006
  3. Breast abscesses: evidence-based algorithms for diagnosis, management, and follow-up. Radiographics (review) 31 (6): 1683–99. October 2011. PMID 21997989. doi:10.1148/rg.316115521.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  4. Department of Pathology University of Massachusetts Medical School (Emeritus) Guido Majno Professor; Department of Pathology University of Massachusetts Medical School (Emerita) Isabelle Joris Associate Professor (12 August 2004). Cells, Tissues, and Disease : Principles of General Pathology: Principles of General Pathology. Oxford University Press. с. 435. ISBN 978-0-19-974892-1. 
  5. bmj.com. Процитовано 2010-03-14. 

Див. також[ред. | ред. код]