Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оперативне втручання:
Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія
Adenoid cystic carcinoma cytology.jpg
Мікрофотознімок цитологічного зразка слинної залози, в якому спостерігаються ознаки цистаденокарциноми. Фарбування за Папаніколау.
MeSH: D044963
Інші коди:  —

Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ) — це діагностична процедура, суть якої полягає у отриманні клітин з підозрілого новоутворення[1] та виконання мікроскопічного дослідження цих клітин.

Технічно, ця діагностична процедура передбачає черезшкірне введення тонкої голки в підозріле утворення, аспірування клітин з цього утворення за допомогою шприца, послідуюча фіксація, цитологічне фарбування отриманого аспірату та подальше дослідження за допомогою мікроскопії. Ще одним можливим варіантом дослідження отриманого зразка може бути ізоляція ДНК або РНК для молекулярно-генетичного тестування. ТАПБ вважається безпечним та малотравматичним методом діагностики, у порівнянні з відкритою біопсією та характеризується низьким рівнем можливих ускладнень.

Показання[ред. | ред. код]

Виконання ТАПБ показана в наступних випадках:

  1. Наявність пухлинного утворення неясного генезу.
  2. Біопсія пухлини, діагноз якої підтверджений. Біопсія в даному випадку проводиться для оцінки ефективності проведеного лікування.

Коли пухлину можна промацати, біопсія зазвичай проводиться цитопатологом[en] або хірургом. В цьому випадку процедура, як правило, швидка й проста. В іншому випадку, воно може бути виконана інтервенційним радіологом, лікарем з професійною підготовкою у виконанні такої біопсії з використанням рентгену або ультразвуку для точного визначення місця взяття біопсії. В цьому випадку процедура може потребувати більш ретельної підготовки і більшого часу виконання.

Крім того, тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія є головним методом, використовуваним для біопсії хоріона[en],[2] а також для багатьох типів біологічних рідин.

Він також використовується коли беруться пункції з ультразвуковим наведення у таких випадках, як абсцес молочної залози,[3] кіста молочної залози[en], і сіроми[en].[4]

Підготовка[ред. | ред. код]

Перед проведення процедури можливо доведеться застосувати деякі препарати.

Перед початком процедури можливе вимірювання життєво важливих показників (пульс, артеріальний тиск, температура тощо). Для пацієнтів з підвищеною тривожністю можна зробити внутрішню ін'єкцію седативного препарату. Для пацієнтів з меншою тривожністю, можливе призначення пероральних препаратів (Валіум) перед процедурою.

Процедура[ред. | ред. код]

Проведення ТАПБ підозрілого утворення молочної залози.

Перед проведенням ТАПБ шкіра в ділянці вводу голки обробляється розчином антисептика, в деяких випадках проводиться анестезія цієї ділянки місцевими анестетиками. Підозріле утворення локалізується за допомогою пальпації або під контролем УЗД, що є більш точним та найчастіше використовуваним підходом в наш час. Після локалізації утворення, в ділянку його проекції на шкіру вводиться тонка голка дуже малого діаметра, з подальшим її просуванням в паренхіму підозрілої маси, на кінець голки під'єднується шприц та виконується аспірація. Для ефективного результату, процедуру виконують 3 рази, таким чином отримується 3 фракції біоптатів.

Критика[ред. | ред. код]

Дослідження 2004 року, показало, що в одному випадку пункційна біопсія пухлини печінки призвела до поширення раку на шляху голки і було зроблено висновок, що пункційна біопсія, була небезпечною і непотрібною. Згодом, висновки, зроблені у цій статті зазнали суттєвої критики.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аветисьян И. Л., Самойлов А. А., Гульчий Н. В., Яровой А. О. (2002). Аспирационная биопсия щитовидной железы: клинические аспекты цитологических исследований. Український медичний часопис 3 (29): 121–26.  (рос.)
  2. Chorionic villus sampling and amniocentesis: information for you Архівовано 3 вересень 2011 у Wayback Machine. from Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. Date published: 01/06/2006
  3. Breast abscesses: evidence-based algorithms for diagnosis, management, and follow-up. Radiographics (review) 31 (6): 1683–99. October 2011. PMID 21997989. doi:10.1148/rg.316115521.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  4. Department of Pathology University of Massachusetts Medical School (Emeritus) Guido Majno Professor; Department of Pathology University of Massachusetts Medical School (Emerita) Isabelle Joris Associate Professor (12 August 2004). Cells, Tissues, and Disease : Principles of General Pathology: Principles of General Pathology. Oxford University Press. с. 435. ISBN 978-0-19-974892-1. 
  5. bmj.com. Процитовано 2010-03-14. 

Див. також[ред. | ред. код]