Гідравлічні класифікатори

Гідравлічні класифікатори (рос.гидравлические классификаторы, англ. hydraulic classifiers, нім. hydraulischer Stromklassierer m, Naßklassierer m) – класифікатор, в якому вихідний сипучий матеріал розподіляється за крупністю в циліндричній, конічній або пірамідальній ємкості методом устоювання під дією гравітаційних або відцентрових сил.

Різновиди

Апарати гідравлічної класифікації підрозділяють за двома основними ознаками: за силовим полем, під дією якого здійснюється розділення суспензії, і за способом розвантаження пісків.

За силовим полем розрізняють класифікатори гравітаційні і відцентрові, за способом розвантаження пісків – із примусовим і самопливним розвантаженням.

За способом видалення зернистої частини матеріалу Г.к. поділяють на класифікатори з механічним розвантаженням (скребкові, елеваторні, відсаджувальні центрифуги) та з розвантаженням самопливом (конічні, пірамідальні, гідроциклони, дугові сита).

За принципом дії розрізняють Г.к., в яких процес розділення здійснюють під дією гравітаційних сил та сил опору середовища (конічні, пірамідальні, скребкові, елеваторні) та класифікатори, в яких, крім вказаних сил, діють ще й відцентрові сили (гідроциклони, центрифуги, дугові сита, конічні грохоти).

До Г.к. належить також багер-зумпф.

Гідравлічні класифікатори багатокамерні використовують для підготовки подрібнених руд до збагачення. Вони призначені для розділення матеріалів на кілька класів за швидкістю їхнього осадження у водному середовищі (наприклад, перед концентрацією на столах). Г.к.б. являють собою відкритий жолоб 1, що розширюється до зливного порога, по якому протікає горизонтальний потік вихідного матеріалу.

Гідравлічні класифікатори з вертикальним потоком пульпи в практиці роботи збагачувальних фабрик використовуються рідко. Вони поширені в будівельній техніці при одержанні пісків для виробництва бетону.

Принцип дії та технологічні характеристики

Класифікація здійснюється у вертикальному або горизонтальному потоці води. Область застосування гідрокласифікаторів: за крупністю - 0,074-2 мм; за густиною - 2 500 - 4 200 кг/м³. Конічні Г.к. застосовують обмежено. Найбільше розповсюдження отримали пірамідальні Г.к. секційного камерного типу (у вітчизняних Г.к. шість камер), в яких класифікація відбувається як в горизонтальних, так і у вертикальних потоках. Спершу матеріал розділяється по граничному зерну 0,8 мм, далі - по зерну 0,2 мм, в останніх камерах - по зерну 0,071 мм, злив останньої, шостої камери має крупність 0,071 мм. Продуктивність К.г. 15-25 т/н.

Див. також

• Класифікатор

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Смирнов В. О., Білецький В. С. Гравітаційні процеси збагачення корисних копалин. Навчальний посібник. — Донецьк: Східний видавничий дім, — 2005. — 300 с.
• Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Основи техніки та технології збагачення корисних копалин: навчальний посібник. — К.: Ліра-К 2020. — 634 с.