Гідропоршнева насосна установка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гідропоршнева насосна установка (рос.гидропоршневая насосная установка, англ. hydraulic pumping plant, нім. hydraulische Kolbenpumpanlage f) – комплекс обладнання для підйому рідини зі свердловин за рахунок зворотно-поступального руху поршня свердловинного (глибинного) насоса, що приводиться в рух глибинним поршневим гідродвигуном з золотниковим перемикачем. Передача енергії до двигуна здійснюється потоком робочої рідини, що нагнітається з поверхні насосно-компресорними трубами (НКТ).

За способом установки глибинного агрегату Г.н.у. поділяються на:

  • вільні (агрегат спускається в свердловину і виймається на поверхню потоком робочої рідини) і
  • трубні (ці операції проводяться НКТ).

Продуктивність насосів досягає 800-1200 м³/доб., максимальний напір - 4500 м, коеф. корисної дії 0,4-0,6.

Г.н.у. ефективні в похилонаправлених, глибоких свердловинах, поширених на мор. промислах і в умовах Заполяр'я.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]