Гідропровідність пласта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гідропровідність пласта (рос. гидропроводность пласта; англ. hydrotravelling of a seam; нім. Wasserdurchlässigkeit f des Flözes n) — здатність пласта-колектора пропускати крізь себе рідину, яка насичує його пори (здатність пласта-колектора пропускати газ називається провідністю). Г.п. характеризується коефіцієнтом гідропроникності, який розраховується за формулою:

ε=kh/μ,

де ε — коефіцієнт гідропровідності пласта;

k — коефіцієнт проникності гірських порід;

h — товщина пласта;

μ — динамічний коефіцієнт в'язкості рідини, яка насичує пори пласта.

Змінюється від десятків до десятків тисяч м5/(Н с).

Література

[ред. | ред. код]