Гіпабісальні гірські породи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гіпабіса́льні гірські́ поро́ди (рос.гипабиссальные горные породы, англ. hypabyssal rocks, нім. hypabissalisches Gesteine n pl) — загальна назва магматичних гірських порід, що утворилися на невеликих глибинах в товщі земної кори.

За умовами залягання, складом і структурами гіпабісальні гірські породи займають проміжне положення між глибинними (абісальними) і ефузивними гірськими породами.

Складають порівняно невеликі (не більше сотень км²) інтрузивні тіла (дайки, сілли, штоки, лаколіти, корені вулканів).

Найпоширеніші середньо- і дрібнозернисті порфіровидні гіпабісальні гірські породи. Вони широко розвинуті в периферійних зонах складчастих геосинклінальних поясів, на платформах і в океанічних структурах.

Література[ред. | ред. код]