Гіпотеза трудових вигуків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гіпотеза трудових вигуків — одна з теорій про походження мови, запропонована Людвігом Нуаре та підтримана Карлом Бюхером.

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

За цією гіпотезою, інстинктивні вигуки супроводжували колективні трудові дії. Спочатку вони були мимовільними, поступово перетворилися на символи трудових процесів. Первісна мова була набором дієслівних коренів. По суті, це варіант вигукової теорії. Тільки ця гіпотеза доводить, що тут вигуки виступають засобом ритмізації праці. Вони нічого не виражають, навіть емоцій[1].

Критика

[ред. | ред. код]

Відомий мовознавець Олександр Реформатський не підтримав цю теорію, тому що, на його думку, ці вигуки не мають жодної мовної функції: ні комунікативної, ні номінативної, ні експресивної. Він вважає, що таке розуміння мови є суто біологічним, бо інстинктивний вигук, хоч і пов′язаний із працею, — факт біологічний, а не соціальний.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кочерган М. П. Загальне мовознавство: підручник / Михайло Петрович Кочерган. — Київ: Академія, 2003. — С.42

Інтернет-джерела

[ред. | ред. код]