Дейтерид водню
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Дейтерид водню | |
|---|---|
| |
| |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 13983-20-5 |
| Номер EINECS | 237-773-0 |
| ChEBI | 29237 |
| SMILES | [HH][1] |
| InChI | InChI=1S/H2/h1H/i1+1 |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Дейтерид водню — ізотополог молекули водню, що складається з двох ізотопів водню: основного ізотопу 1H (протій) і 2H (дейтерій). Його молекулярна формула 1H2H, але для спрощення її зазвичай записують як HD.
Виготовлення й походження[ред. | ред. код]
У лабораторії дейтерид водню отримують шляхом обробки гідриду натрію важкою водою[2]:
- NaH + D2O → HD + NaOD
Дейтерид водню є другорядним компонентом природного молекулярного водню. Це один із незначних, але помітних компонентів атмосфери всіх планет-гігантів, із вмістом приблизно від 30 ppm до 200 ppm. HD також був виявлений в залишках наднових[3].
| Планета | HD | |
|---|---|---|
| Юпітер | ~0,003 % | 89,8 % ±2,0 %[4] |
| Уран | ~0,015 % | 82,5 % ±3,3 %[5] |
| Нептун | ~0,019 % | 80,0 % ±3,2 %[6] |
Спектри радіовипромінювання[ред. | ред. код]
HD і H2 мають дуже схожі спектри випромінювання, але частоти випромінювання відрізняються[7].
Частота астрономічно важливого ротаційного переходу J = 1-0 HD на 2,7 ТГц була виміряна з точністю 150 кГц[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deuterium hydride
- ↑ Bautista, Maria T.; Cappellani, E. Paul; Drouin, Samantha D.; Morris, Robert H.; Schweitzer, Caroline T.; Sella, Andrea; Zubkowski, Jeffery (1991). Preparation and Spectroscopic Properties of the η2-Dihydrogen Complexes [MH(η2-H2)PR2CH2CH2PR2)2]+ (M = Iron, Ruthenium; R = Ph, Et) and Trends in Properties Down the Iron Group Triad. Journal of the American Chemical Society. 113 (13): 4876—87. doi:10.1021/ja00013a025.
- ↑ Neufeld, David A.; Hollenbach, David J.; Kaufman, Michael J.; Snell, Ronald L.; Melnick, Gary J.; Bergin, Edwin A.; Sonnentrucker, Paule (2007). SpitzerSpectral Line Mapping of Supernova Remnants. I. Basic Data and Principal Component Analysis. The Astrophysical Journal. 664 (2): 890—908. arXiv:0704.2179. Bibcode:2007ApJ...664..890N. doi:10.1086/518857.
- ↑ Williams, David R. (22 травня 2023). Jupiter Fact Sheet. NASA Space Science Data Coordinated Archive. Процитовано 31 липня 2023.
- ↑ Williams, David R. (22 травня 2023). Uranus Fact Sheet. NASA Space Science Data Coordinated Archive. Процитовано 31 липня 2023.
- ↑ Williams, David R. (22 травня 2023). Neptune Fact Sheet. NASA Space Science Data Coordinated Archive. Процитовано 31 липня 2023.
- ↑ Quinn, W.; Baker, J.; Latourrette, J.; Ramsey, N. (1958). Radio-Frequency Spectra of Hydrogen Deuteride in Strong Magnetic Fields. Phys. Rev. 112 (6): 1929. Bibcode:1958PhRv..112.1929Q. doi:10.1103/PhysRev.112.1929.
- ↑ Evenson, K. M.; Jennings, D. A.; Brown, J. M.; Zink, L. R.; Leopold, K. R. (1988). Frequency measurement of the J = 1-0 rotational transition of HD. Astrophysical Journal. 330: L135. Bibcode:1988ApJ...330L.135E. doi:10.1086/185221.