Дереволаз маленький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дереволаз маленький
Дереволаз маленький
Дереволаз маленький
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Підряд: Neobatrachia
Родина: Дереволази
Рід: Oophaga
Вид: Дереволаз маленький
Oophaga pumilio
Boulenger, 1886
Синоніми
Dendrobates pumilio
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Oophaga pumilio
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Oophaga pumilio
EOL logo.svg EOL: 330984
ITIS logo.svg ITIS: 774035
IUCN logo.svg МСОП: 55196
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 51950

Дереволаз маленький (Oophaga pumilio) — вид земноводних з роду Oophaga родини Дереволази.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина досягає 17—24 мм. Голова середнього розміру, витягнута. Тулуб стрункий. Шкіра гладенька. Присоски на пальцях їхніх лапок допомагають утримуватися на рослинах. Забарвлення голови й спини червоного кольору з різними відтінками . Черево червоного кольору, іноді червоно-синього, коричневого або білого. Кінцівки — чорні або чорно-сині.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє тропічні ліси. Зустрічається на висоті до 500 м над рівнем моря. Пересувається в тіні по землі або по гілках низьких кущів. Багато часу проводить у траві або на вологому листі кущі. Доволі моторна та спритна жаба. Може робити короткі стрибки і лише у виняткових випадках зупиняється і завмирає на місці. Живиться дрібними комахами, павуками, мурашками.

Дереволаз маленький розвинув ефективну тактику самозахисту. Отрута, що виділяється його шкірними залозами, є смертельною. З'їдений дереволаз викликає смерть. Цей дереволаз не такий отруйний, як жахливий дереволаз, але навіть його отрута може призвести до смерті людини або звіра.

Після залицяння, в яке входить і спів (нагадує дзижчання бджоли), і бійки між самцями, самиця відкладає всього 4—6 ікринок, при цьому вона урочисто стоїть на листі бромелії, а самець заповзає під неї і випускає сперму, на яку самиця і відкладає ікринки. Самець зволожує їх водою, яку виприскує зі своєї шкіри.

Після появи пуголовки самостійно підіймаються на спину до матері, яка й переносить їх у воду. Пуголовки утримуються на спині матері за допомогою липкого й вологого слизу. Самиця відшукує не калюжі, ставки або струмки, а несе своїх дитинчат до маленьких, наповнених водою «басейнів», які знаходяться в поглибленнях листя рослин-епіфітів. У кожному такому басейні самиця залишає тільки одного пуголовка і відвідує його раз на тиждень, кожного разу приносячи з собою їжу для нього. Личинки регулярно годуються незаплідненою ікрою.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає в Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Zimmermann, E. (1990). Behavioral signals and reproduction modes in the neotropical frog family Dendrobatidae. Biology and Physiology of Amphibians. W. Hanke, eds., Fischer, Stuttgart.
  • Savage, J. M. (2002). The Amphibians and Reptiles of Costa Rica. University of Chicago Press, Chicago and London.