Нікарагуа
Республіка Нікарагуа | |||||
|
|||||
Гімн: Salve a ti, Nicaragua | |||||
Столиця (та найбільше місто) |
Манагуа 12°09′ пн. ш. 86°16′ зх. д.country H G O | ||||
Офіційні мови | іспанська мова | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Республіка | ||||
- Президент | Даніель Ортега | ||||
Незалежність | |||||
- від Іспанії | 15 вересня 1821 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 129 494 км² (97) | ||||
- Внутр. води | 7,14 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2022 | 6,751,000 | ||||
- Густота | 42/км² (157) | ||||
ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
- Повний | $20 966 мільярдів (108) | ||||
- На душу населення | $3 636 (119) | ||||
ІЛР (2006) | 0,698 (medium) (112) | ||||
Валюта | Кордоба (NIO )
| ||||
Часовий пояс | (UTC-6) | ||||
Коди ISO 3166 | NI / NIC / 558 | ||||
Домен | .ni | ||||
Телефонний код | +505 | ||||
|
Нікара́гуа (ісп. Nicaragua МФА: [nikaˈɾaɣwa] Нікара́гва), офіційно Респу́бліка Нікара́гуа — країна в Центральній Америці. Найбільша за площею (139 494 тис. км²) серед центральноамериканських держав. Є членом ООН, Організації американських держав (ОАД), Системи центральноамериканської інтеграції (СЦАІ), Центральноамериканського спільного ринку (ЦАСР), Латиноамериканської економічної системи[en] (ЛАЕС), Співтовариства держав Латинської Америки та Карибського басейну[en] (СДЛАК), Руху неприєднання та ін.
Офіційна назва — Республіка Нікарагуа, Нікарагуа (ісп. Republica de Nicaragua, Nicaragua)[1]. Назва країни походить від назви найбільшого індіанського поселення Нікарао в цих місцях, що на нього натрапив іспанський конкістадор Ґіль Ґонсалес Давіла[es] під час експедиції 1522-1523 років. Частка «агуа» (ісп. agua) означає воду, тобто великі озера поблизу поселення, Манагуа і Нікарагуа. Іноді назву виводять не від назви поселення, а від імені індіанського вождя Нікарао (?-1523), який був підступно вбитий іспанськими конкістадорами[2].
Країна розташована між Тихим океаном та Карибським морем, межує на півночі з Гондурасом, на півдні з Коста-Рикою.
Загальна довжина морського узбережжя Нікараґуа — 910 км. Нікараґуа має вихід як до Тихого океану, так і до Карибського моря.
Основні річки: Коко, Прінсаполька, Ріо-Ґранде та інші.
Гондурас | Гондурас | |
Тихий океан | Карибське море | |
Тихий океан | Коста-Рика |
У межах території Нікараґуа, що відрізняється великою різноманітністю ландшафтів, можна виділити чотири великі природні області.
Прибережна частина Нікарагуа — низовини, усередині країни — нагір'я з хребтами висотою до 2438 м. На заході від нагір'я — тектонічна западина з великими озерами Нікараґуа та Манагуа.
Уздовж західної околиці западини протягається ланцюг згаслих і діючих вулканів: Косігуїна (859 м), Ель-В'єхо (1780 м), Момотомбо (1258 м) і інші.
Вся зона західної западини високосейсмічна. У зоні діючих вулканів часто відбуваються землетруси.
Країну перетинають два довгих гірських пасма, у яких налічується понад 40 вулканів.
Територія Нікарагуа лежить у тропічному кліматичному поясі[3]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[4].
Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[4]. Найхолодніший місяць – січень, температура на висоті 1500 м, на західному узбережжі, становить 16 °C.
У Нікараґуа переважають східні пасатні вітри.
Повітря достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[4].
Досить чітко простежується два сезони: сухий (листопад — квітень) та вологий (травень — жовтень). Середня денна температура сухого періоду: 24-32 °C.
У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[4]. У навітряних, відкритих пасату східних частинах території випадає більше опадів на рік. Далі на захід кількість опадів знижується. Подекуди у країні щорічно випадає більше 3100 мм опадів.
Нікараґуа — президентська республіка. Очільником держави та уряду є президент Нікараґуа, який обирається терміном на 5 років.
Данієль Ортега Сааведра — президент Нікарагуа у 1985-1990 рр. і з листопада 2006 р. по теперішній час.
Нікараґуа поділяється на 15 департаментів та 2 автономних регіони.
№ | Прапор | Герб | Назва | Адмінцентр | Населення[5] (осіб, 2012 р.) |
Площа[6] (км²) |
Щільність, осіб/км² |
Мапа |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Мадрис | Сомото | 158 020 | 1 708,23 | 92,51 | |||
2 | Нуева-Сеговія | Окоталь | 243 014 | 3 491,28 | 69,61 | |||
3 | Хінотега | Хінотеґа | 417 372 | 9 222,40 | 45,26 | |||
4 | Автономний регіон Північно-Карибського узбережжя |
Пуерто-Кабесас | 453 541 | 33 105,98 | 13,70 | |||
5 | Чинандега | Чинандега | 423 062 | 4 822,42 | 87,73 | |||
6 | Естелі | Естелі | 220 703 | 2 229,69 | 98,98 | |||
7 | Матагальпа | Матагальпа | 542 419 | 6 803,86 | 79,72 | |||
8 | Автономний регіон Південного Карибського узбережжя |
Блуфілдс | 369 254 | 27 260,02 | 13,55 | |||
9 | Леон | Леон | 404 471 | 5 138,03 | 78,72 | |||
10 | Манагуа | Манагуа | 1 448 271 | 3 465,10 | 417,96 | |||
11 | Боако | Боако | 174 682 | 4 176,68 | 41,82 | |||
12 | Чонталес | Хуіґальпа | 182 838 | 6 481,27 | 28,21 | |||
13 | Карасо | Хінотепе | 186 898 | 1 081,40 | 172,83 | |||
14 | Масайя | Масайя | 348 254 | 610,78 | 570,18 | |||
15 | Гранада | Гранада | 200 991 | 1 039,68 | 193,32 | |||
16 | Рівас | Рівас | 174 589 | 2 161,82 | 80,76 | |||
17 | Ріо-Сан-Хуан | Сан-Карлос | 122 666 | 7 540,90 | 16,27 | |||
Всього | 6 071 045 | 120 339,54 | 50,45 |
Чисельність населення, станом на 2022 рік, налічує 6 751 000 осіб. Склад населення (станом на 2001 рік): метиси — 70 %, нащадки іспанців — 15 %; афроамериканці — 10 %, індіанці 5 %.
Державна мова — іспанська, також населення розмовляє мискіто, суму, матагальпа, рама та англійською.
Переважна більшість населення країни сповідує католицтво. Вихідці з Вест-Індії — переважно протестанти, значну частку серед яких становлять моравські брати.
Нікарагуа — переважно аграрна країна. Основні галузі промисловості: харчова, хімічна, металовиробна, текстильна та легка промисловість, нафтова. У загальному вантажообігу країни провідна роль належить автотранспорту. Основна частина транспортних артерій зосереджена в західній частині країни. У 1993 році загальна протяжність доріг у країні — понад 24 тис. км, здебільшого без твердого покриття. Національна авіакомпанія «Аероніка» здійснює польоти на внутрішніх і міжнародних лініях зі столичного летовища Лас-Мерседес. Головні морські порти — Корінто, Пуерто-Кабесас і Блуфілдс. Найбільший морський порт — Корінто, сполучений зі столицею залізницею.
Експорт: кава, бавовна, цукор, банани, м'ясо.
За даними (Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001):
- ВВП — $ 2,2 млрд.
- Темп зростання ВВП — 4 %.
- ВВП на душу населення — $452.
- Прямі закордонні інвестиції — $ 133 млн.
- Імпорт (нафта, несільськогосподарська сировина, споживчі товари тривалого користування і обладнання) — $ 1,5 млрд (г. ч. США — 31 %; Гватемала та Японія — по 10 %; Нідерланди — 7,7 %; Мексика — 2,8 %).
- Експорт (сільськогосподарська продукція, передусім кава, бавовна, цукор, м'ясо і банани) — $ 896 млн (г. ч. США — 36 %; Німеччина — 12,7 %; Коста Рика — 4,5 %; Іспанія — 4,2 %).
Країна має відносини з багатьма країнами світу.
Дипломатичні відносини з Україною були встановлені 30 листопада 1992 р.[7] З 7 листопада 1990 р. підтримуються дипломатичні відносини з Тайванем[8]. Нікарагуа — одна з небагатьох країн, які вслід за Росією визнали незалежність самопроголошеної держави Абхазії[9].
На початку 2021 року Україна, виконуючи рішення РНБО, ввела секторальні санкції на 5 років проти Нікарагуа через недружні дії щодо України, у результаті яких, ігноруючи протести МЗС України, Нікарагуа відкрило «почесне консульство Нікарагуа» на території окупованого Криму[10]. Міністерство закордонних справ України неодноразово направляло звернення до Міністерства закордонних справ Нікарагуа з вимогою скасувати своє неправомірне рішення, однак офіційна Манагуа ігнорувала звернення української сторони[11].
Нікарагуа підтримує РФ у вторгненні в Україну.
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2008) |
Найпопулярніший вид спорту в Нікарагуа — бейсбол. Також поширений бокс, який набув популярності завдяки успіху Алексіса Аргуельйо. Інші популярні види спорту: футбол, важка атлетика та плавання. За часів Сандіно уряд доклав зусиль для популяризації спорту серед жінок. Олімпійські спортсмени з Нікарагуа вперше представили свою країну в Мехіко в 1968 році[12].
- ↑ Котляков В. М., 2006.
- ↑ Поспелов Е. М., 2005.
- ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ↑ а б в г ФГАМ, 1964.
- ↑ |título=Población Total, estimada al 30 de Junio del año 2012.|editorial=INIDE.gob.ni|fecha=30 de junio de 2012|fechaacceso=27 de enero de 2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2013. Процитовано 16 квітня 2015.
- ↑ División Política y Administrativa de Nicaragua [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.] en INETER.
- ↑ Л.Д.Чекаленко. Зовнішня політика України: Підручник. Київ. «Либідь». 2006. -712с. с.48.
- ↑ Міжнародне радіо Тайваню.
- ↑ Абхазія: кривавий шлях до незалежності. euronews (українською) . 8 березня 2012. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 28 липня 2012.
- ↑ Рада ухвалила санкції проти Нікарагуа через консульство в окупованому Криму. 2.02.2021.
- ↑ Верховна Рада України затвердила рішення РНБО України про застосування секторальних санкцій до Республіки Нікарагуа строком на п’ять років. rnbo.gov.ua.
- ↑ ENCYCLOPÆDIA BRITANNICA (Англійською) . Процитовано 11.11.2018.
- Нікараґуа. Олександр Гладкий // Енциклопедія Сучасної України. Т. 23 / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021.]
- Нікарагуа // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Цікаві факти про Нікарагуа // Електронний пізнавальний журнал «Факти про ...»
- Нікараґуа на сайті «Curlie»(англ.)
- Нікараґуа на сайті «UCB Libraries GovPubs»(англ.)
- Нікараґуа на сайті «Central Intelligence Agency»(англ.)
- Нікараґуа на сайті «BBC News»(англ.)