Десяткін Тарас Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Десяткін Тарас Гаврилович
Народився26 квітня 1928(1928-04-26)
Мегіно-Кангаласький улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР, СРСР
Помер14 лютого 2018(2018-02-14) (89 років)
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьметалург
Alma materСанкт-Петербурзький державний гірничий університет
Знання мовросійська
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора

Тарас Гаврилович Десяткін (26 квітня 1928, Тюнгюлю, Якутська АРСР14 лютого 2018) — начальник об'єднання «Якутзолото», Герой Соціалістичної Праці.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 26 квітня 1928 року в селі Тюнгюлю Мегіно-Кангаласького району в селянській родині. Саха за національністю. Ріс і навчався у Якутську, тут закінчив середню школу. Продовжив навчання в Магаданському гірничому технікумі. У 1948 році після закінчення з відзнакою технікуму направлений для продовження навчання в Ленінградський гірничий інститут, який успішно закінчив у 1953 році.

Трудову діяльність розпочав на підприємствах вугільної промисловості. Був помічником начальника, начальником підземної дільниці шахти «Капітальна» тресту «Кизелуголь» (Пермська область), працював в Іркутській області на Черемховському вугільному розрізі.

Надалі працював у вугільній промисловості Якутської республіки: гірничим майстром, головним інженером Кангаласького вугільного рудника, головним інженером паливного управління при Раді Міністрів Якутської АРСР, начальником шахтоуправління Джебарики-Хая, головним інженером рудника Ельконка комбінату «Алданслюда».

У липні 1961 року переведений в алмазодобувну галузь, призначений головним інженером рудника Мирний тресту «Якуталмаз». Провів технічне переоснащення підприємства, що дозволило значно підвищити видобуток дорогоцінних каменів. Став лауреатом Державної премії за розробку алмазного родовища трубки «Мир».

У серпні 1969 року Десяткін висунутий на посаду заступника директора виробничого об'єднання «Якуталмаз», створеного в результаті реорганізації тресту. З січня 1972 року — начальник об'єднання «Якутзолото», найбільшого золотодобувне підприємства республіки. З цього часу майже чверть століття керує золотодобувною галуззю Республіки Саха. Взяв участь у становленні алмазної промисловості, першим, хто реорганізував і підняв на нові висоти золоту галузь.

До часу приходу Десяткина до керівництва підприємством там переважав старательський спосіб видобутку і все, що з ним пов'язано: низький технічний рівень, невисокі обсяги видобутку, варварське ставлення до природи. За короткий термін він зумів провести повну реконструкцію галузі, отримання і впровадження нової техніки, залучити фахівців, розгорнути освоєння нових родовищ корисних копалин, будівництво великих виробничих комплексів і соціальних об'єктів. Як результат: якщо в 1973 році золота було видобуто 31,9 тонни (у тому числі з рудних родовищ — 6,4 тонни), то в 1975-му — 36,5 тонни (з рудних родовищ — 7,4 тонни). Таких темпів зростання виробництва золотодобувна галузь республіки не знала за всю свою історію.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 березня 1976 року «за видатні успіхи у виконанні прийнятих на дев'яту п'ятирічку соціалістичних зобов'язань по збільшенню виробництва продукції і підвищення продуктивності праці» Десяткіну Тарасу Гавриловичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З 1976 року — генеральний директор виробничого об'єднання «Якутзолото». За 20 років під керівництвом Десяткіна «Якутзолото» стало передовою компанією зі світовим ім'ям. Якутія стала займати друге місце в країні після Магаданської області. З його ім'ям пов'язані апогей видобутку золота в республіці, становлення оловодобувної і сурм'яної промисловості. По видобутку олова Якутія була основним постачальником в країні і єдиним постачальником сурми.

У 1991 році призначений генеральним директором акціонерної ювелірно-виробничої компанії «Золото Якутії»[1]. За період його роботи, більш чверті століття, отримано 760 тонн золота.

Неодноразово обирався депутатом Верховної Ради республіки, був делегатом XXV з'їзду КПРС.

Помер 14 лютого 2018 року.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • «Золото, алмазы и моя жизнь» (1998)
  • «Люди, золото, алмазы…» (2008)

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. нині — ВАТ Виробничо-ювелірна компанія «Золото Якутії»
  2. Именем Тараса Десяткина назван алмаз. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 12 лютого 2021.
  3. Почётные граждане Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013.
  4. Почётные граждане. Официальный информационный портал Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 23 березня 2014.
  5. Народний депутат Якутії, заступник голови Парламенту республіки Андрій Кривошапкин привітав з 85-річчям Тараса Десяткина. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 12 лютого 2021.