Джанні Командіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Джанні Командіні
Особисті дані
Народження 18 травня 1977(1977-05-18) (46 років)
  Чезена, Італія
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Громадянство  Італія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1993—1994 Італія «Чезена»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994–1996 Італія «Чезена» 1 (0)
1996–1997 Італія «Монтеваркі» 28 (3)
1997–1999 Італія «Чезена» 62 (20)
1999–2000 Італія «Віченца» 34 (20)
2000–2001 Італія «Мілан» 13 (2)
2001–2004 Італія «Аталанта» 46 (7)
2004 Італія «Дженоа» 10 (1)
2004–2005 Італія «Аталанта» 2 (0)
2005 Італія «Тернана» 7 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1998–2000 Італія Італія U-21 19 (6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Джанні Командіні (італ. Gianni Comandini, нар. 18 травня 1977, Чезена) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 18 травня 1977 року в місті Чезена на півночі Італії. З дитинства хлопчик мріяв футболом. На щастя, однойменна команда з його міста в ті роки грала на непоганому як для себе рівні — балансувала між Серією А та Серією Б. У першу команду «Чезени» Джанні перейшов всього в 17 років, але за два сезони зіграв лише один матч. Для отримання ігрової практики юнак був відданий в тосканський «Монтеваркі», який грав в Серії С1. Через рік Командіні повертається в рідне місто, але його ліга залишається тією ж самою — «Чезена» вилітає з Серії Б. У найближчі два сезони Джанні забиває 20 голів і допомагає клубу спочатку піднятися в Серію Б, а після і закріпитися в ній.

Влітку 1998 року генеральний директор «Віченци» Сержіо Гаспаріні викуповує трансфер гравця, але все ж на наступний сезон, залишаючи нападника в «Чезені», в якому Джанні забив 14 голів. Після закінчення сезону Командіні перейшов в «Віченцу», де провів свій найкращий сезон з 20 забитими м'ячами, завершуючи сезон на першому місці і домагаючись просування до Серії А.

Після цього 2 липня 2001 року футболіста придбав «Мілан», який запропонував суму приблизно в 20 млрд лір за трансфер італійського форварда. Почав у «Мілані» Джанні забивши гол загребському «Динамо» у кваліфікації Ліги чемпіонів[1]. Але не міг потіснити позиції Олівера Біргоффа і Андрія Шевченка як ведучої пари форвардів команди. Джанні ж доводилося сидіти на лавці запасних, зрідка виходячи на заміни[2].

Однак сам «Мілан» в тому сезоні лихоманило. Команда не вийшла з другої групи в Лізі чемпіонів, а в чемпіонаті з самого старту не могла протистояти «Ювентусу» і римським грандам. Тому в квітні 2001 року керівництво «Мілана» приймає рішення звільнити тренера Альберто Дзаккероні. Кінцівку сезону вирішено було довірити легенді клубу Чезаре Мальдіні.

Дербі з «Інтером» мало найважливіше турнірне значення: обидві команди намагалися завоювати останню путівку в Лігу чемпіонів. Обидві команди встигли змінити тренерів (в «Інтері» замість Марчелло Ліппі прийшов Марко Тарделлі), обидві страждали від травм провідних гравців. Але оскільки «синьо-чорні» в останніх матчах демонстрували кращу форму, саме вони позиціонувалися як фаворити дербі. У світлі цього Чезаре, який в своїх перших матчах не змінював пару форвардів, вирішив довіритися молодому італійцеві. Вже на третій хвилині Сержіньйо віддав вивірений пас між Лораном Бланом і Маттео Феррарі, і Джанні, вже падаючи, вдарив повз Себастьяна Фрея. Проти «Інтера» спрацювала їх же тактика — за всяку ціну утримати Шеву, в результаті чого за Командіні залишилося просто нікому стежити. Другий гол стався за такою ж схемою — Сержіньйо просто на великій швидкості пішов від Блана і з флангу навісив у штрафну. І знову захист «синьо-чорних» занадто захопилася Шевою, а Джанні просто переграв в повітрі самотнього Феррарі 2:0. Далі «Мілан» просто знущався над найлютішим ворогом, а Шевченко поліпшував свої позиції в гонці бомбардирів, завершивши матч з розгромним рахунком 6:0[3]. Загалом в своєму першому сезоні в Серії А він провів всього 13 ігор, реалізувавши два голи у формі «россонері», обидва в дербі проти «Інтера».

Влітку 2001 року форвард разом з партнером по команді Луїджі Салою перейшов в «Аталанту» за 8 млрд. лір[4], в складі якої грав в основі, але забив лише всього 4 рази. Він залишається в Бергамо і в сезоні 2002/03 і бере участь в 10 матчах чемпіонату, а в наступному сезоні, в січні, переходить в «Дженоа», але не знаходить постійного місця в складі. У сезоні 2004/05 бере участь в кількох матчах спочатку в «Аталанті», а потім в клубі «Тернана» з Серії В, куди потрапив в січні 2005 року як частина угоди по переходу Джуліо Мільяччо в зворотньому напрямку[5].

У 2006 році внаслідок фізичних проблем завершує професійну кар'єру футболіста у віці 29 років. Після чого повернувся в Чезену, де відкрив ресторан і почав грати за аматорський клуб «Polisportiva Forza Vigne» заснований в 1983 році батьком Паоло[6] .

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Протягом 1998—2000 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. Джанні викликали ще з Серії С1. Командіні був основним у збірній, зазвичай граючи в атаці разом з Ніколою Вентолою. У цьому статусі він став молодіжним чемпіоном Європи 2000 року, коли італійці обіграли у фіналі чехів[7]. Після цього Командіні того ж року поїхав і на Олімпіаду, але там його команда виступила набагато менш успішно, поступившись у чвертьфіналі іспанцям[8]. Всьогоа молодіжному рівні зіграв у 19 офіційних матчах, забив 6 голів.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Єврокубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1995–96 Italia «Чезена» B 1 0 КІ - - - - - - - - 1 0
1996–97 Italia «Монтеваркі» C1 28 3 КІ-C 5 3 - - - - - - 33 6
1997–98 Italia «Чезена» C1 26 6 КІ+КІ-C 1+8 0+6 - - - - - - 35 12
1998–99 B 36 14 КІ 4 0 - - - - - - 40 14
Усього за «Чезену» 63 20 13 6 76 26
1999–00 Italia «Віченца» B 34 20 КІ 3 3 - - - - - - 37 23
2000–01 Italia «Мілан» A 13 2 КІ 1 0 ЛЧ 4 1 - - - 18 3
2001–02 Italia «Аталанта» A 30 4 КІ 3 1 - - - - - - 33 5
2002–03 A 10 3 КІ 1 1 - - - - - - 11 4
2003–04 B 6 0 КІ 0 0 - - - - - - 6 0
2003–04 Italia «Дженоа» B 10 1 КІ - - - - - - - - 10 1
2004–05 Italia «Аталанта» A 2 0 КІ 1 1 - - - - - - 3 1
Усього за «Аталанту» 48 7 5 3 - - - - 53 10
2004–05 Italia «Тернана» B 7 1 КІ - - - - - - - - 7 1
Усього 203 54 27 15 4 1 234 70

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Alberto Cerruti, «Zac, è tornato il Milan [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]», la Gazzetta dello Sport, 10 agosto 2000, pag. 3.
  2. ↑ Джанни Командини. Радость Милана. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  3. ↑ Comandini, da incompreso a eroe: «Ora voglio il posto». Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 11 серпня 2016.
  4. ↑ Pietro Serina (30 червня 2001). Comandini, Sala, Dabo: l' Atalanta si fa grande. La Gazzetta dello Sport (Italian) . Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 27 квітня 2010.
  5. ↑ ОСНОВНОЙ СОСТАВ / ДЖАННИ КОМАНДИНИ — http://acmilanfan.ru/. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  6. ↑ Calpietra, Alessio Gianni Comandini: "Ho lasciato il calcio perchè è un ambiente non sempre limpido", Tutto Mercato, 6 October 2006
  7. ↑ Nazionale in cifre: Commandini, Gianni. figc.it (Italian) . FIGC. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 28 квітня 2015.
  8. ↑ Player stats [Архівовано 1 липня 2013 у Wayback Machine.] at Fifa official website [Архівовано 2013-01-25 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

1 Де Санктіс (в) • 2 Грандоні • 3 Меццано • 4 Дзанкі • 5 Феррарі • 6 Гаттузо • 7 Командіні • 8 Бароніо • 9 Вентола • 10 Пірло (к) • 11 Перротта • 12 Абб'яті (в) • 13 Коко • 14 Рівалта • 15 Чірілло • 16 Ваннуккі • 17 Дзанетті • 18 Фірмані • 19 Россі • 20 Спінезі • Тренер: Марко Тарделлі
Італія
Італія
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джанні_Командіні&oldid=36719687