Джарилгацька затока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джарилгацька затока

названо на честь Джарилгач
Skadovsk-2013-3.JPG

Узбережжя затоки в Скадовську
46°04′ пн. ш. 32°26′ сх. д. / 46.067° пн. ш. 32.433° сх. д. / 46.067; 32.433Координати: 46°04′ пн. ш. 32°26′ сх. д. / 46.067° пн. ш. 32.433° сх. д. / 46.067; 32.433
Частина від Каркінітська затока
Море Чорне море
Прибережні країни Україна Україна
*Херсонська область
Регіон Херсонська область
Довжина 70 км
Ширина 20 км
Максимальна глибина до 16 м
Міста та поселення Скадовськ
ідентифікатори та зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук в номінатім
Джарилгацька затока у Вікісховищі?

Джарилга́цька зато́ка — затока Чорного моря між материковим берегом на півночі і островом Джарилгач на півдні. Є частиною Каркінітської затоки. Західна частина затоки називається Джарилгацькою бухтою. На сході протокою шириною до 10 км з'єднується із основною Каркінітською затокою.

Географія[ред.ред. код]

ДЖАРИЛГА́ЦЬКА ЗАТО́КА[1] – затока Чорного моря лагунного походження, розташована в межах Причорноморської западини. З Півночі і Заходу обмежена корінним берегом, з Півдня – островом Джарилгач.

На Схід сполучається з Каркінітською затокою, тут межа її умовна, проходить по лінії мис Джарилгач – мис Джалдихан. Площа близько 646 км2, довжина 68 км, ширирина 1–16 км.

Східна частина затоки має глибину до 9 м; західна – мілководна, глибина до 4 м. (понад 30 % усієї площі має глибину до 1 м), сполучається з відкритим морем вузькою промоїною, яка періодично засипається піском внаслідок згінно-нагінних процесів (амплітуда коливань рівня води сягає 137 см). Північні береги глинисті, місцями піщані, південні – низькі, піщані, мулисті.

Клімат[ред.ред. код]

Переважають північно-східні вітри (під час шторму – 20–40 м/сек.) Пересічна температура води влітку – 23 °С, взимку затока замерзає. Льодостав триває від 1 до 30 діб. Солоність до 17 ‰, біля ппівнічних. берегів вода опріснена. Затока потерпає від підвищення рівня солоності води.

Природа[ред.ред. код]

Флору затоки складають майже 70 видів донних макрофітів (зокрема зостери, рдест гребінчастий), водорості діатомові та харові, понад 40 видів планктонних. У фауні – понад 80 видів зоопланктону (переважають ракоподібні), є 2 види медуз. З риб найчисельніші бичкові, кефалеві, камбалові, голкові. Ссавці представлені 3-ма видами дельфінів: Дельфін білобокий чорноморський, Афаліна чорноморська, Азовка (усі занесені до Червоної книги України). Джарилгацька затока.– водно-болотне угіддя міжнародног значення. Навесні над затокою пролітають понад 100 видів (близько 1,5 млн особин) водно-болотних птахів: гуси, качки, мартини, кулики, лебеді, останні, як і багато інших птахів, у теплі зими зимують. Зустрічаються 6 видів безхребетних і 9 видів риб, занесених до Червоної книги України. Входить до складу Джарилга́цьког націона́льного приро́днього парку[2]

Djarylgac-2013-2.JPG
Чорне море біля острова Джарилгач.JPG

Туризм[ред.ред. код]

На березі затоки розташовано багато дитячих санаторно-курортних закладів с. Красне та cмт. Лазурне та порт м. Скадовськ, ( Херсонська обл.)



Чорне море Це незавершена стаття про Чорне море.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Джарилгацька затока - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua). Процитовано 2017-08-20. 
  2. Про створення національного природного парку "Джа... | від 11.12.2009 № 1045/2009. zakon1.rada.gov.ua. Процитовано 2017-08-20.