Джеб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джеб (англ. jab; імен. — «короткий удар», «тичок»; дієсл. — «встромляти», «штрикати») — це вид удару рукою, що належить до основних елементів ударної техніки таких бойових мистецтв, як бокс, кікбоксинг, тайський бокс, карате та інших. Джеб — це довгий прямий удар, що виконується ближньою відносно суперника рукою. Техніка виконання: рука, повністю розгинаючись, викидається вперед, в ціль; в момент удару вага тіла переноситься на ближню відносно суперника ногу; кулак тримається в горизонтальному положенні. Джеб наноситься в корпус (тулуб) і в голову, використовується як атакувальний удар (з місця, з присіданням, в кроці) і як контрудар (назустріч або на випередження), може бути одиночним і виконуватись в комбінації.[1]

Джеб не належить до числа сильних ударів, але він має велику ефективність. Особливо значущим джеб є в боксі. Назва «джеб» є широко поширеною і прийнятою для позначення такого виду ударів, але в конкретних традиційних бойових мистецтвах він може мати свої назви.

Див. також[ред. | ред. код]

Інші види ударів:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Александр Гетье — Бокс. — Москва: ОГИЗ — Физкультура и Туризм, 1936. — 135 стр. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]