Джиммі Карратерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джиммі Карратерс
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Джеймс Вільям Карратерс
Громадянство Австралія Австралія
Народився 5 липня 1929(1929-07-05)
Педдінгтон, Новий Південний Вельс, Австралія
Помер 15 серпня 1990(1990-08-15) (61 рік)
Сідней, Новий Південний Вельс, Австралія
Вагова категорія легша вага
Стійка шульга
Зріст 168 см
Розмах рук 171 см
Тренер Білл Макконнел
Професіональна кар'єра
Перший бій 15 серпня 1950
Останній бій 18 червня 1962
Пояс • Commonwealth Boxing Council Bantam
• World Bantamweight Title
Боїв 25
Перемог 21
Перемог нокаутом 13
Поразок 4
Поразок нокаутом 1

Джеймс Вільям «Джиммі» Карратерс (англ. James William «Jimmy» Carruthers; 5 липня 1929 — 15 серпня 1990) — австралійський боксер.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Педдінгтоні, передмісті Сіднея, штат Новий Південний Вельс. Був п'ятим із восьми дітей у сім'ї вихідців з Англії Джона Вільяма Карратерса та його дружини Агнес Джейн, уродженої Аллісон. Навчався у державній школі «Glenmore Road» у Педдінгтоні. Одночасно відвідував заняття боксом у клубі «Woolloomooloo Rotary-Police Boys’ Club».

У 1947 році став чемпіоном Австралії серед любителів у легшій вазі, перемігши у фіналі Спенсера Драйвера.

На літніх Олімпійських іграх 1948 року в Лондоні (Велика Британія) брав участь у змаганнях боксерів легшої ваги. Почергово переміг Фреда Дейгла (Канада) та Арнольдо Пареса (Аргентина). Травма ока, отримана під час бою з Паресом, змусила його відмовитись від чвертьфінального двобою з Тібором Чіком (Угорщина), який згодом виборов олімпійське «золото».

У професійному боксі дебютував 15 серпня 1950 року, нокаутувавши у третьому раунді Теда Фітцжеральда.

14 травня 1951 року в Сіднеї здобув титул чемпіона Австралії, перемігши за очками Еллі Беннета.

Після чотирнадцяти поспіль перемог, 11 листопада 1952 року в Йоганесбурзі (ПАР) Джиммі Карратерс зустрівся у двобої з чемпіоном світу у легшій вазі Віком Товілом. Нокаутувавши суперника вже у першому раунді, Карратерс виборов не лише пояс чемпіона світу, а ще й пояс чемпіона Британської Співдружності. У березні наступного року виграв також і бій-реванш нокаутом у 10-му раунді.

Після двох вдалих захистів свого титулу у двобоях проти Пеппі Голта (США) та Чемроена Сонгкітрата (Таїланд) Карратерс припинив виступи, віддавши чемпіонський титул.

Через сім років, у вересні 1961, повернувся в ринг, провів 6 поєдинків, у чотирьох з яких програв і в червні 1962 року остаточно припинив боксерську кар'єру.

Разом з дружиною утримував фруктовий магазин і молочний бар. Помер після тривалої боротьби з раком легенів і хворобою Паркінсона.

Родина[ред. | ред. код]

10 лютого 1951 року в церкві Всіх Святих Англії у Вуллагра одружився з Майрою Луїзою Гамільтон.

Подружжя виховало двох синів та двох доньок.

Посилання[ред. | ред. код]