Вік Товіл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вік Товіл
Загальна інформація
Повне ім'я Віктор Ентоні Товіл
Прізвисько англ. The Benoni Atom
Громадянство ПАР ПАР
Народився 28 січня 1928(1928-01-28)
Беноні, Гаутенг, ПАС
Помер 15 серпня 2008(2008-08-15) (80 років)
Сідней, Новий Південний Вельс, Австралія
Вагова категорія легша вага, напівлегка вага
Зріст 165 см
Розмах рук 175 см
Спортивний клуб Benoni Boxing Club
Професіональна кар'єра
Перший бій 26 лютого 1949
Останній бій 6 листопада 1954
Пояс •South African Bantam
•South African Feather
•Commonwealth Boxing Council Bantam
•World Bantamweight Title
Боїв 32
Перемог 28
Перемог нокаутом 14
Поразок 3
Поразок нокаутом 2
Нічиїх 1

Віктор «Вік» Ентоні Товіл (англ. Victor «Vic» Anthony Toweel; 28 січня 1928 — 15 серпня 2008) — південноафриканський боксер. Чемпіон світу серед професіоналів у легшій вазі (1950—1952).

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з багатодітної родини. Четверо з його братів: Віллі, Джиммі, Фрейзер і Аллан також були професійними боксерами, а Віллі — ще й бронзовим олімпійським медалістом. Першим тренером братів став їхній батько, який створив невеличку боксерську залу в залізному сараї позаду будинку власної садиби.

На любительському ринзі провів 190 боїв, у 188 з яких здобув перемогу, в тому числі у 160 — нокаутом.

На літніх Олімпійських іграх 1948 року у Лондоні (Велика Британія) брав участь у змаганнях боксерів легшої ваги. У першому ж турі поступився аргентинцю Арнольдо Паресу.

У професійному боксі дебютував 26 лютого 1949 року. Після трьох поспіль перемог нокаутом у четвертому поєдинку виборов свій перший титул — чемпіона Південної Африки у легшій вазі. У тому ж році перейшов у напівлегку вагу, виборов звання чемпіона Південної Африки, захистив його і повернувся знов у легшу вагу.

12 листопада 1949 року переміг за очками Стена Ровена, виборовши титул чемпіона Британської Співдружності у легшій вазі. У квітні 1950 року захистив свій титул.

31 травня 1950 року у поєдинку за звання чемпіона світу у легшій вазі зустрівся з ветераном і багаторічним чемпіоном Мануелем Ортізом (США). Одноголосним рішенням суддів новим чемпіоном світу у легшій вазі став Вік Товіл.

2 грудня того ж таки 1950 року Вік Товіл провів захист титулу у двобої проти Денні О'Саллівана з Великої Британії. Цей поєдинок увійшов до «Книги рекордів Гіннеса» за найбільшу кількість нокдаунів у бою за титул чемпіона світу: до зупинки бою в 10-му раунді О'Салліван чотирнадцять разів побував у нокдауні.

Після низки успішних поєдинків, 15 листопада 1952 року втратив свій чемпіонський титул, будучи нокаутованим австралійцем Джиммі Карратерсом у першому раунді. 21 березня 1953 року програв також і бій-реванш нокаутом у десятому раунді.

Після завершення боксерської кар'єри переїхав до Австралії, де й помер.

Посилання[ред. | ред. код]