Джунічі Ковака

Джунічі Ковака
Народився	2 лютого 1950 (74 роки); Окаяма, Японія
Країна	Японія
Діяльність	критик
Alma mater	Sanno Institute of Managementd
	; ; ;

Джуні́чі Кова́ка (яп. 小若順一; 2 лютого 1950, Окаяма, префектура Окаяма) — японський екологічний активіст, журналіст, редактор, критик. Керівник Фонду безпеки харчування та життя. Головний редактор щомісячного журналу «Безпека харчування та життя».

Кар'єра і наукові досягнення[ред. | ред. код]

Народився в містіОкаяма, Префектура Окаяма. Закінчив середню школу Окаяма Асахі префектури Окаяма (1967), технологічний інститут Шибаура (1969), факультети адміністративного менеджменту (1972) і управління продажами (1973) університету Санно. З 1973 — член секретаріату Федерації споживачів Японії.

1973 — працював над вигнанням генотоксичного синтетичного фунгіциду AF2.
1982 — звільнився з Федерації споживачів Японії.
1984 — заснував громадську групу Japan Descendants Fund і став її генеральним секретарем.
З 1988 по 1996 рік досліджував закордонні ферми та вперше у світі з'ясував фактичне використання пестицидів після збору врожаю для пшениці, сої, кукурудзи, лимонів, апельсинів, ананасів, вишні, картоплі тощо.
1997 — довів, що жуки гинуть після того, як з'їдять генетично модифіковане листя картоплі.
1997 — показав, що екологічні гормони були виявлені в дитячих продуктах, таких як дитячі пляшечки.
1999 — направив співробітників як спостерігачів до Комісії ООН з міжнародних харчових стандартів і брав участь у створенні стандартів для органічного землеробства.
1999 — виявив ендокринні руйнівники в контейнерах для локшини.
2001 — уточнив кількість антибіотиків, що використовуються для худоби та риби, вирощеної на фермах і ризик резистентних бактерій.
2002 — призначений директором-представником Фонду майбутніх поколінь Японії.
2004 — назву Japan Descendants Fund було змінено на Food and Life Safety Fund.
2006 — заснував Shokuhin до Kurashino Anzen Co., Ltd., представницький директор.
2008 — на NHK TV зазначив, що китайські отруєні пельмені, швидше за все, є харчовим тероризмом.
2008 — почав працювати над сучасним «новим типом недоїдання» через брак мінеральних речовин.
2012 — розпочав дослідження й допомогу Україні, щоб дізнатися про наслідки аварії на ЧАЕС.
2013 — виявив, що 1,1 бекереля/кг є найменшою дозою, яка викликає головний біль.
2015 — розпочав проєкт із лікування українських дітей від радіаційних уражень.
2018 — розпочав кампанію із заборони неонікотиноїдних пестицидів.
2019 — призначений віцепрезидентом Міжнародної федерації «Чорнобиль — Фукусіма».

Список нагород[ред. | ред. код]

Нагорода Токійської асоціації адвокатів за права людини в рамках Фонду майбутніх поколінь Японії (2004)
Медаль «Доброчинність і гуманітарність» від Союзу Чорнобиль України (2017)
«Медаль до 30-річчя ліквідації аварії на ЧАЕС» від Міжнародної федерації Чорнобиля (2018)
Спеціальна відзнака Національної спілки журналістів України (2019)
Переможець у номінації «Медіа і доброчинність» Національного конкурсу «Благодійна Україна — 2022» (2023)^[1]

Основні публікації[ред. | ред. код]

«Будьте обережні з харчовими добавками» (Гакуйо Шобо, листопад 1986)
«Будьте обережні з імпортними продуктами» (Гакуйо Шобо, березень 1988)
«Запитання та відповіді щодо імпортної їжі» (Radio Gijutsusha, грудень 1989)
«Забруднення пестицидами після збору врожаю» (House Hikari Association, червень 1990)
«Пастки лібералізації рису» (Mainichi Shimbun, грудень 1991) (співавтор)
«Біла книга з безпеки життя» (Gakuyo Shobo, січень 1992) (редактор)
«Пестициди харчових добавок» (Гакуйо Шобо, листопад 1993)
«Імпортований рис небезпечний» (Eight-sha, березень 1994) (співавтор)
«Книга, щоб зрозуміти пестициди, заховані у вашому домі» (Gakuyo Shobo, листопад 1995) (редактор)
«Книга для здорового дому» (травень 1997) (редактор)
«Як уникнути генетично модифікованих продуктів» (лютий 2000) (редактор)
«Книга, щоб народити та виростити здорову дитину» (Japan Times, грудень 2001) (під керівництвом японського видання)
«Не їжте, це небезпечно!» (Коданша, жовтень 2002) (редактор)
«Я хочу їсти, це безпечно!» (Коданша, квітень 2003) (редактор)
«Стійкі бактерії, що поширюються з їжі» (Сангокан, жовтень 2003) (співавтор)
«Нове Не їж, це небезпечно!» (Kodansha, вересень 2005) ISBN-978-4062128421
«Не використовуйте, це небезпечно!» (Kodansha, вересень 2005) ISBN-978-4062128438
«Радіоактивність знищує столичну територію» (Сангокан, квітень 2006) (Планування та композиція) ISBN 978-4883203505
«Переробка — це марна трата ресурсів» (Коданша, червень 2007)ISBN-978-4062140812
«Гарна економія!» (Sangokan, вересень 2007) ISBN-978-4883203932
«Посібник із захисту життя» (Коданша, вересень 2008) ISBN 978-4062135375
«Не їжте, це небезпечно!» (Sangokan, лютий 2010) (співавтор) ISBN 978-4883204915
«Новий тип недоїдання, спричинений прийомом їжі» (Сангокан, грудень 2010) (співавтор) ISBN 978-4883205219
«Мудрість запобігання радіоактивності» (Сангокан, червень 2011) (співавтор) ISBN 978-4883205325
«Life Defense Handbook» (Food Edition) (Kodansha, лютий 2012) ISBN-978-4062814621
«Останнє, не їж, небезпечно!» (Gentosha, січень 2013) ISBN 978-4344023222
Корейська версія «Забруднення пестицидами після збору врожаю»
Корейська версія Білої книги з безпеки життя
Корейська версія «Як уникати продуктів, отриманих за допомогою генної інженерії»
Корейська версія «Не їж, небезпечно!»
Тайванська версія «Не їж, небезпечно!»
Корейська версія «Не використовуйте, це небезпечно!»

Фільми[ред. | ред. код]

«Забруднення пестицидами після збору врожаю» (жовтень 1990)
«Імпортний рис небезпечний» (квітень 1992)
«Забруднення пестицидами після збору врожаю 2» (квітень 1995)
«Тривожна генно-інженерна їжа» (жовтень 1997)
«Ваше життя в небезпеці! Зараження резистентними бактеріями» (січень 2005)
Англійська та корейська версії «Забруднення пестицидами після збору врожаю»
Англійська та корейська версії «Забруднення пестицидами після збору врожаю 2»
Корейська версія «Імпортний рис небезпечний»
Корейська версія «Тривожна генно-інженерна їжа»

Медійні проєкти[ред. | ред. код]

Постійний гість провідних телеканалів Японії та Південної Кореї. Окрім цього, часто виступає у різноманітних радіопрограмах та місцевих телепрограмах, пов'язаних із «Японським проєктом» щодо зменшення радіоактивного забруднення харчових продуктів в Україні.

Доповіді на конференціях[ред. | ред. код]

29 січня 2013 — 46-а щорічна зустріч Японського товариства біології стерильних організмів. «Вплив опромінення низькими дозами радіації на „нерегенеративні“ тканини, які викликають „біль“ при дієті 10 Бк/кг» — Звіт про опитування в Україні — 25-хвилинна лекція про такі симптоми, як головний біль у дітей в Україні.
12 червня 2013 — 8-а Азіатсько-Тихоокеанська конференція товариства клінічного харчування. «Український звіт ― Проблеми зі здоров'ям, пов'язані з харчовими продуктами, забрудненими низькою радіацією». 25-хвилинна лекція про результати зусиль щодо лікування неврологічних розладів, шкірних захворювань та головного болю в Україні.
30 липня 2017 — 8-е щорічне засідання Японського товариства мікроелементів. Обідній семінар «Мікроелементи, які спричиняють проблеми зі здоров'ям через дефіцит — фактичні вимірювання».
21 жовтня 2017 — 21-а щорічна зустріч Японського товариства розладів харчової поведінки. 30-хвилинна лекція «Розлади харчової поведінки, пов'язані з дефіцитом мінералів — споживання добавок покращує ситуацію». Представлені фактичні вимірювання вмісту мінералів у харчових продуктах та моніторингові опитування щодо дефіциту мінералів.
1 липня 2018 — 41-а Японська дослідницька група з оцінки харчування. 30-хвилинна навчальна лекція «Комерційно доступні харчові продукти з дефіцитом мінералів, які викликають різні захворювання».