Японський фонд майбутніх поколінь
Дата заснування | 1984 |
---|---|
Тип | непідприємницька організація |
Голова | Джунічі Ковака (президент) |
Члени | Марута Харуе, Сахара Цутому та ін. |
Адреса | Japan Offspring Fund. 2-14-18 Honmachi-higashi, Chuo-ku, Saitama-shi, Saitama 33-0003 Japan |
Офіційний сайт | tabemono.info |
Япо́нський фонд майбу́тніх поколі́нь (яп. 日本子孫基金, англ. Japan Offspring Fund) — японська неполітична, непідприємницька організація — видавець щомісячника з питань безпеки продуктів харчування та життя.
Діяльність фонду від часу його заснування (1984) полягає в перевірці безпечності харчових продуктів і наданні споживачам та широкому загалу інформації з актуальних проблем безпеки життєдіяльності.
Організацію тривалий час очолює редактор щомісячника «Безпека продуктів харчування та життя» Джунічі Ковака.
З 2007 року офіс фонду розміщено в екобудівлі в м. Сайтама, що в агломерації Токіо. Фінансування проєктів і заходів — переважно коштом членських внесків, включно з передплатою щомісячника. Інформаційний бюлетень виходить японською мовою, друкує статті про властивості й уплив на людський організм хімічних харчових добавок, пестицидів, діоксинів, ГМО, електромагнітних хвиль, радіації, пише про шкоду, якої завдають людям забруднені повітря, вода, ґрунт тощо.
З 1999 року Японський фонд майбутніх поколінь бере участь у міжнародних конференціях з питань стандартів безпеки харчових продуктів, деякі проєкти здійснено спільно з екологічними організаціями в Південній Кореї, Китаї, Малайзії та інших країнах.
З 2012 року, після аварії на АЕС «Фукусіма-1», Японський фонд майбутніх поколінь приділяє більше уваги вивченню актуальних проблем радіаційної безпеки, сприяє популяризації знань і досвіду, набутого в цій сфері в обох країнах. До 2019-го Джунічі Ковака й активісти фонду щороку відвідували Україну, зокрема ті області, що зазнали найбільшого радіаційного удару внаслідок Чорнобильської катастрофи (1986). У співпраці з громадськими об'єднаннями «чорнобильців», освітян, журналістів та у взаємодії з київськими вченими й фахівцями фонд організував і провів у столиці України низку конференцій, семінарів, зустрічей, лекцій та інших заходів, мета яких — інформувати широкий загал про способи виробництва безпечних харчових продуктів, профілактику деяких захворювань у дітей і дорослих, захист людського організму й довкілля від згубного впливу радіації[1].
Від початку 2020 року розвиток міжнародних контактів загальмувала пандемія коронавірусної хвороби, проте фонд і далі планує діяльність, яка в Україні дістала назву «Японський проєкт». Серед інформаційних партнерів проєкту — регіональні ЗМІ з Переяслава на Київщині, а з 2018 року до співпраці запрошено Всеукраїнський благодійний фонд «Журналістська ініціатива»[2]. Крім того, в липні 2020-го Японський фонд майбутніх поколінь уклав меморандум про співпрацю з НСЖУ, що передбачає, зокрема, консолідацію зусиль сторін в інформуванні громадськості про захист життя й здоров'я майбутніх поколінь, подолання наслідків техногенних аварій на об'єктах атомної енергетики, а також підтримку творчих ініціатив у популяризації історії, культури, традицій України і Японії[3].
На запрошення японської сторони представники української громадськості, науковці, журналісти виступали з лекціями в Японії на теми Чорнобильської катастрофи й подолання її наслідків[4].
Влітку 2022 року, після російського вторгнення в Україну, делегація НСЖУ і ВБФ «Журналістська ініціатива» відвідала Японію з інформаційною місією. Діячі медійної сфери Сергій Шевченко й Людмила Мех зустрічалися з пресою і громадськістю в Токіо, Сайтамі (за підтримки JOF) та в чотирьох префектурах країни. Зокрема, в Хіросімі були зустріч з мером, президентом організації «Мери за мир» Кадзумі Мацуї та брифінг[5]. На публічних заходах, організованих корпорацією «Green coop», учасники делегації виступали з лекціями про потребу допомоги працівникам ЗМІ й народові України в час війни[6][7]. Крім того, 7 липня за організаційної участі JOF (продюсер Джунічі Ковака) проведено два благодійні концерти на підтримку України: у Сайтамі виступали скрипалі Олег Криса, Чіє Савада, хор «Щедрик» та інші артисти[8].
Японський фонд майбутніх поколінь співпрацює з Міжнародною організацією «Союз Чорнобиль-Фукусіма»[9] й Асоціацією освітян за безпечне майбутнє[10].
- ↑ Марія Веремчук. Джунічі Ковака: «Це зробити можна і треба!». Високий Замок. 24 травня 2019. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- ↑ Людмила Мех. Доброчинність — стан душі без кордонів» (PDF). Культура і життя. 23 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2020.
- ↑ Пандемія — не завада доброчинності. Вебсайт НСЖУ. 30 вересня 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- ↑ Сергій Шевченко. Поріднені бідою. Дзеркало тижня. Україна. 22 січня 2019. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 11 листопада 2020.
- ↑ Ukrainian journalists hold press briefing
- ↑ Правда про війну і японська допомога українським журналістам. Вебсайт НСЖУ. 29 липня 2022. Процитовано 16 серпня 2022.
- ↑ Близька Україні далека Фукуока: журналісти-кияни кажуть GREEN COOP «арігато»!. «МІА Вектор ньюз». 17 липня 2022. Процитовано 16 серпня 2022.
- ↑ Сергій Шевченко. Скрипаль-віртуоз Олег Криса дав концерти в Японії на підтримку України. Високий Замок. 11 липня 2022. Процитовано 16 серпня 2022.
- ↑ Людмила Мех. Співпраця небайдужих громадян триває. Профспілкові вісті. 05 листопада 2019. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- ↑ Сергій Шевченко. Небезпеки внутрішнього опромінення і як їм протидіяти. Укрінформ. 26 квітня 2021. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 04 жовтня 2021.
- Марина Кривда. Щоб спільно боротися з чорнобильським лихом. Голос України. 25 травня 2019. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- Людмила Мех. Японський проект // Пропозиція. — № 2. — 2019. — С. 36—38.
- Н. Люпин. І один самурай у полі — воїн // Аграрний тиждень. Україна. — № 5. — 2018. — С. 10—11.
- Сайт Японського фонду майбутніх поколінь [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Японський сайт JOF [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Оздоровлюють «чорнобильців»: як в Україні діє японський проект [Архівовано 27 квітня 2018 у Wayback Machine.]