Джуро Відмарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джу́ро Відмаро́вич (хорв. Đuro Vidmarović ; *1 квітня 1947, с. Піленіце, округ Липовляни, Хорватія) — хорватський дипломат, перекладач і громадський діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Заґребський університет (1970). Вчителював, вивчав історію та літературу хорватських національних меншин у сусідніх країнах. 19901995 — народний депутат у Саборі (парламенті) Республіки Хорватії, член Виконавчої ради Хорватського демократичного союзу (ХДС), голова Заґребської міської ради ХДС і заступник голови ХДС (1992—1994). У 1995—1999 — Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Хорватія в Україні. Від 2002 року — на пенсії.

Виступав в Україні з лекціями про хорватську історію, літературу, культуру. Переклав хорватською мовою уривки з житій православних святих, а також зі студій О. Стрижака й О. Корчинського, тематика яких стосується білих хорватів. Спільно з І. Швачком переклав книгу І. Дзюби «Кавказ» («Nova Istra», 2003, № 1), з О. Зарічною — твори Є. Гуцала, О. Гончара, Д. Павличка, І. Драча, Л. Талалая, Л. Голоти, М. Вінграновського, В. Сосюри, Б. Антоненка-Давидовича, Я. Ороса, І. Лучука та ін.

Подарував міській бібліотеці Заґреба близько 500 українських книг, організував кілька виставок українських художників у Хорватії. Автор розвідок «Čije je “Slovo o plku Igoreve”?» (“Marulik”, 2001, № 2) та «Čiji su Kazimir Malevič i David Burljuk?» («Književna Rijeka», 2002, № 3).

Посилання[ред. | ред. код]

Джуро Відмарович: Треба, щоб політика не втручалася у творчість // Слово Просвіти. — 2015. — 16 липня.

Джерело[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]