Дзісяк Ярослав Ігорович
Ярослав Ігорович Дзісяк | |
---|---|
Псевдо | Ярослав Дорожний |
Народився | 18 серпня 1979 (45 років) м. Чортків, Тернопільська область, Україна |
Громадянство | УРСР → Україна |
Національність | українець |
Діяльність | письменник |
Відомий завдяки | поет, прозаїк, публіцист |
Членство | Національна спілка журналістів України |
Ярослав Ігорович Дзісяк (нар. 18 серпня 1979, м. Чортків, Україна) — український педагог, поет, прозаїк, публіцист, краєзнавець. Кандидат історичних наук. Член НСЖУ (2014[1]), НТШ (2018[1]). Є учасником літературного об’єднання при Тернопільській організації НСПУ, ЛТС «Об’єднані словом», ЛО «Сонячне гроно»[2].
Ярослав Дзісяк народився в Чорткові Тернопільської области України.
Закінчив Чортківську ЗОШ №7 (1996), Чортківський інститут підприємництва та бізнесу ТАНГ (2001), аспірантуру Тернопільського державного педагогічного університету (2004).
Працював викладачем Чортківського інституту підприємництва та бізнесу (2006—2015, згодом — ЧННІПБ) ТНЕУ, від 2015 — викладач Чортківського коледжу економіки та підприємництва ТНЕУ[1].
У 2006 році захистив дисертацію на ступінь кандидата історичних наук.
Захоплення: військова і політична історія, культурологія, нумізматика і боністика, подорожі[1].
Депутат Чортківської районної ради 2-х скликань.
2000—2004 — перебував в партії «Конгрес українських націоналістів».
2005 — Народний союз «Наша Україна».
Від 2012 — ВО «Свобода»[1].
Автор ряду наукових та публіцистичних статей на історичну і громадсько-політичну тематику.
Організатор літературних творчих зустрічей у Чорткові. Окрім монографії, декількох науково-популярних видань та ряду наукових і публіцистичних статей, є автором кількох поетичних збірок[3].
Твори друкував у місцевій та обласній пресі, виданнях: «Подільська толока», «Освітянська скриня», «Тернопіль», «Золота Пектораль», «Поетична топоніміка», «Літіум», «Ліра», «Добра казка», «Подяка Богу», «Відлуння Майдану», «Поетична топоніміка», «Барви»[1].
Автор поетичних збірок:
- Поетичний мандрівець. Рейс: осінь — літо — зима (2011),
- Сонце, що росте (2011),
- Серед гомону вітру між трав (2012),
- Запрошу музу я на каву (2013),
- У хвилях Еросу (2014),
- Фортеці катренів (2015),
- І сталося це у році ..16-му: події і люди (2016)[4],
- Ступаю у казку вітати проміння (2019)[5],
- Ера світла (2020)[6],
- Історія Чорткова і краю від середньовіччя до 1920 р.: хронологічний довідник (2020)[7].
- грамоти та подяки від творчих та громадських об'єднань[1].
- ↑ а б в г д е ж Дзісяк Ярослав Ігорович // Хто є хто в українській журналістиці.
- ↑ Мацьо, О. Ярослав Дзісяк: «Щастя – в коротких спалахах людських переживань» [Архівовано 30 червня 2018 у Wayback Machine.] // НародUA, 16 вересня 2016 р.
- ↑ Ярослав Дорожний [Архівовано 30 червня 2018 у Wayback Machine.] // ЛітКлуб «За межами свідомості»
- ↑ Дзісяк, Я. І сталося це у році ..16-му: події і люди. — Тернопіль : Вектор, 2016. — 56 с.
- ↑ Дзісяк Я.І. Ступаю у казку вітати проміння: поезії. — Тернопіль: Вектор. 2019. — 100 с.
- ↑ Дзісяк, Я. Ера світла. — Тернопіль : Вектор, 2020. — 40 с.
- ↑ Дзісяк, Я. Історія Чорткова і краю від середньовіччя до 1920 р.: хронологічний довідник. — Тернопіль : Вектор, 2020. — 40 с.
- Дзісяк, Я. Історичний аналіз окремих спроб українського державотворення. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2010. — 188 с. — ISBN 978-966-457-074-6.
- Дзісяк, Я. Серед гомону вітру між трав. — Хмельницький : ФОП Стасюк Л. С, 2012. — 84 с. — ISBN 978-966-2758-08-5.
- Дзісяк Ярослав Ігорович [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Літературна творча спілка «Елітер»
- Золотнюк Анна. Чортківський боніст і нумізмат про свиней та гроші [Архівовано 18 квітня 2019 у Wayback Machine.]