Дивізіон 3 замінив у 1971 році Аматорський чемпіонат Франції. На відміну від свого попередника новий турнір хоч і залишався аматорським, але був включений до системи футбольних ліг Франції, що дозволяло найкращим аматорським клубам приєднуватись до Дивізіону 2, відкритого як для професіональних так і аматорських клубів. «Батьками» цієї зміни Фернан Састре і Анрі Патрель, які майже десять років боролися за знищення бар'єру між професіональним і аматорським футболом, який існував з 1932 року.
1993 року був замінений на напівпрофесіональний Національний чемпіонат, де могли грати як професіональні, так і аматорські команди.
У турнірі брали участь аматорські клуби та резервні команди професіональних клубів, розділені на шість географічних груп по 16 клубів, загалом 96 команд. Резервні команди не мали права на вихід у Дивізіон 2, тому найкращий аматорський клуб у кожній групі (загалом 6 клубів) підвищувались у класі. Щодо вилетів, то резервні команди могли покинути дивізіон на рівні із аматорськими і по три останні команди з кожної групи понижувались у класі. З 1971 по 1978 рік нижче за рівнем були вже регіональні ліги, а з 1978 по 1993 рік ним був новостворений Дивізіон 4.
Наприкінці сезону перша команда з кожної групи, не залежно аматорська чи резервна, виходили у фінальний раунд, де боролись за звання найкращої команди дивізіону.
Франція