Дикун Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Дикун
Ігор Володимирович Дикун
 Капітан
Ігор Дикун під час вручення звання Героя України. 6 травня 2022
Загальна інформація
Народження 4 червня 1994(1994-06-04) (29 років)
м. Борщів, Чортківський район, Тернопільська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Псевдо ДІО
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України, Бої за Красний Лиман, Бої під Горлівкою, Битва за Ірпінь, російське вторгнення в Україну (2022)
Командування
командир розвідувального батальйону
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Медаль «За поранення» (легке)
Медаль «За поранення» (легке)
Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»
Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
CMNS: Дикун Ігор Володимирович у Вікісховищі

Дику́н І́гор Володи́мирович (нар. 4 червня 1994[1], м. Борщів, Тернопільська область) — український військовик, капітан Збройних сил України, 5-та окрема штурмова бригада. Учасник російсько-української війни. Герой України (2022).

У 2023 році увійшов до рейтингу «30 до 30: творці майбутнього» від «Форбс»[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Ігор Дикун народився 4 червня 1994 року в місті Борщів Чортківського району Тернопільської області.

Ігор Дикун (20 серпня 2021 року)

Закінчив Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Служить бойовим офіцером 24-ї окремої механізованої бригади.

Із 2014 року перебуває в гарячих точках російсько-української війни, зокрема 19 червня 2014 року брав участь у звільненні Ямполя, у ході якого бойовики намагалися, відходячи, заманити українських військових у пастку. У тому бою загинули командири батальйону, роти, відділення. Під час штурму поранений і контужений, осколки по всьому тілу; куля пробила каску, але застрягла між кевларом і черепом. Після лікування повернувся до лав армії.

Російське вторгнення в Україну (2022)[ред. | ред. код]

23 березня 2022 року, під час бою в районі міста Ірпінь на Київщині, він, виконуючи обов'язки заступника командира зведеної роти, зазнав вогнепального поранення. Попри це продовжував бій, особисто знищив десять піхотинців, одну БМД та одну БМП противника[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЦВК
  2. 30 до 30: творці майбутнього. Forbes. Процитовано 1 вересня 2023.
  3. Бойко І. Хрест бойових заслуг: першим кавалером став Валерій Залужний, фото [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.] // Україна молода. — 2022. — 7 травня
  4. Указ Президента України від 26 липня 2014 року № 619/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. Указ Президента України від 8 квітня 2024 року № 223/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Указ Президента України від 26 березня 2022 року № 179/2022 «Про присвоєння звання Герой України»

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Дивлюсь кадирівцю в очі, той каже: «братан, я свой». Герой України Ігор Дикун. Хто з Мірошниченко на YouTube // 5 канал. — 2022. — 31 серпня